Конгрес США заслухає свідчення Курта Волкера в рамках розслідування імпічменту президента Трампа
У четвер, 3 вересня, колишній спеціальний представник Держдепартаменту США Курт Волкер даватиме свідчення в Конгресі США.
Про це повідомляє "Радіо Свобода".
Курт Волкер з'явиться на спільне засідання комітетів Палати представників з питань розвідки, закордонних справ і загального нагляду.
Як передає "Радіо Свобода", чиновник стане першим безпосередньо пов'язаним з Україною чиновником зовнішньополітичного відомства, який буде давати свідчення в Конгресі в рамках розслідування імпічменту президента Дональда Трампа.
На засіданні члени Конгресу хочуть отримати інформацію від Курта Волкера, чи були факти зловживання президентом США Дональдом Трампом своїм службовим становищем під час його прохання, адресованого президенту України Володимиру Зеленському провести розслідування стосовно колишнього віцепрезидента США Джо Байдена.
Як зазначається, Джо Байден є потенційним опонентом Трампа на президентських виборах 2020 року.
З хронології подій слідує, що члени Конгресу США вивчили службове донесення урядового інформатора, в якому докладно описувався хід розмови, що відбулася 25 липня 2019 року, між президентами США і України.
У даному документі інформатор згадував ім'я Курта Волкера.
Як відомо, суть скарги полягала в тиску президента США Дональда Трампа на нову українську владу з метою заохотити розслідування щодо Джо Байдена.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.