Латвія не буде припиняти членство в ПАРЄ через повернення РФ
Сейм Латвії більшістю голосів ухвалив рішення не розглядати пропозицію партії Національне об'єднання про призупинення членства латвійської делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи.
Національне об'єднання вважає, що Латвія повинна піти на цей крок. Але парламент не вважає дану пропозицію актуальною, повідомляє Delfi.
ПАРЄ позбавила російську делегацію права голосу в квітні 2014 року через анексію Криму. Оскільки Москва не виконала жодної вимоги відповідних резолюцій асамблеї, санкції проти РФ продовжувалися кілька разів. На знак протесту російські депутати не брали участі в роботі асамблеї з 2016 року. Влітку 2017 року Москва припинила платити внески до бюджету Ради Європи, пояснюючи це тим, що делегація Держдуми РФ не має повноцінних прав у ПАРЄ.
Як наслідок, в ніч на 25 червня члени ПАРЄ ухвалили резолюцію, що дозволяє делегації РФ вже 25 червня повернутися в асамблею. Ця резолюція унеможливлює повторне введення серйозних санкцій проти російських депутатів. У відповідь на це делегації Латвії, Литви, Естонії, Словаччини, України, Грузії та Польщі покинули залу засідань.
Президент США оголосив про тимчасове припинення атак на енергетичну інфраструктуру Ірану, пояснивши це успіхом останніх переговорів. Вашингтон і Тегеран домовилися продовжити діалог протягом тижня.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна не підкориться вимогам президента України та Брюсселя. Він наголосив, що угорці вже перемогли комунізм і не дозволять зовнішнім силам диктувати їм умови.
Більшість громадян США висловили негативне ставлення до війни проти Ірану, називаючи її безперспективною та занадто витратною. Опитування показало, що суспільство дедалі більше сумнівається у доцільності військової операції.
Є 3 великих проблеми, які виникли внаслідок війни:
Вашингтон розробляє план вилучення високозбагаченого урану з Ірану. Адміністрація Дональда Трампа не виключає проведення ризикованої спецоперації, яка може остаточно покласти край ядерній програмі Тегерана.
Президент США Дональд Трамп у зверненні до учасників конференції консерваторів у Будапешті висловив підтримку Віктору Орбану, назвавши його прикладом для світу та побажавши перемоги на виборах із великим відривом.
Президент США Дональд Трамп, за повідомленнями арабських ЗМІ, вимагає від країн Перської затоки трильйони доларів — $5 трлн за продовження війни проти Ірану та $2,5 трлн за її припинення. Журналісти називають це прямим фінансовим шантажем союзників.
Опитування YouGov показало, що більшість американців негативно оцінюють дії Дональда Трампа на тлі війни проти Ірану. Рівень схвалення його роботи впав до 37%, тоді як економічна політика отримала рекордно низький показник — мінус 29.
На брифінгу Захарова звинуватила Захід у тому, що він «провокує небезпечний сценарій» у Північному Льодовитому океані. За її словами, військові навчання НАТО та створення місії «Арктичний вартовий» нібито підвищують ризики зіткнень і загрожують безпеці Росії.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не вважає президента Росії Володимира Путіна агресором, попри вторгнення в Україну. В інтерв’ю британському телеканалу GB News він переклав відповідальність за початок війни на Захід, який, за його словами, «змінив статус України» та наблизив НАТО до російських кордонів.
Президент США оголосив про тимчасове припинення атак на енергетичну інфраструктуру Ірану, пояснивши це успіхом останніх переговорів. Вашингтон і Тегеран домовилися продовжити діалог протягом тижня.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна не підкориться вимогам президента України та Брюсселя. Він наголосив, що угорці вже перемогли комунізм і не дозволять зовнішнім силам диктувати їм умови.
Більшість громадян США висловили негативне ставлення до війни проти Ірану, називаючи її безперспективною та занадто витратною. Опитування показало, що суспільство дедалі більше сумнівається у доцільності військової операції.
Є 3 великих проблеми, які виникли внаслідок війни: