Москва підштовхує Трампа: "Санкції проти Європи замість тиску на Росію"
Спецпереговорник Володимира Путіна Кирило Дмитрієв виступив із закликом до президента США Дональда Трампа ввести санкції проти Великої Британії та ЄС, звинувативши їх у «руйнуванні західної цивілізації» та відсутності взаємності. Водночас він запропонував скасувати обмеження проти Росії, щоб «врятувати світові енергетичні ринки».
У своєму зверненні Дмитрієв заявив, що союзники США в Європі підтримують Україну, але відмовляються брати участь у військовій операції проти Ірану. Він назвав це «подвійними стандартами» та запропонував Вашингтону відповісти санкціями проти Лондона та Брюсселя.
Кремлівський представник також підкреслив, що зняття санкцій із Росії дозволить США отримати доступ до спільних енергетичних проєктів вартістю понад 14 трлн доларів. За його словами, нинішні обмеження вже коштували американській економіці понад 300 млрд доларів.
Дмитрієв поширив відео, де Дональд Трамп критикує країни НАТО за відмову брати участь у розблокуванні Ормузької протоки, називаючи це «дуже дурною помилкою». Росія намагається використати напруженість між США та Європою, щоб домогтися послаблення санкцій проти себе. Кремль пропонує Трампу «перенести тиск» із Москви на союзників у ЄС, апелюючи до енергетичних інтересів та внутрішніх проблем Заходу.
Цей заклик демонструє нову тактику російської дипломатії: не лише захищати власні позиції, а й активно підбурювати розкол між Вашингтоном і європейськими столицями. Заява Дмитрієва є спробою Кремля перетворити санкційну політику США на інструмент тиску проти Європи. Вона показує, що Москва прагне не просто уникнути обмежень, а й використати американську адміністрацію для ослаблення єдності Заходу.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.