Лавров офіційно відкинув пропозиції Зеленського
Глава Міністерства закордонних справ РФ Сергій Лавров, коментуючи ініціативу президента України Володимира Зеленського про підключення до "нормандського формату" США та Великої Британії, заявив, що нинішній формат погоджений і важливо не розпорошувати увагу.
"Щодо ініціативи, озвученої, так я розумію, експромтом, президентом Зеленським про підключення Сполучених Штатів та Сполученого Королівства до "нормандського формату", на цю тему вже висловилися представники самої адміністрації США, які не вбачають у цьому необхідності. Як я розумію, аналогічна позиція і у Франції, і у Німеччини", - сказав Лавров у четвер на пресконференції в німецькому місті Кенігсвінтері за підсумками переговорів зі своїм німецьким колегою Гайко Маасом.
"Ми виходимо з того, що формат погоджений. Формат має шанс за нових умов просунутися вперед, і важливо не розпорошувати увагу", - наголосив російський міністр.
За словами Лаврова, є всі підстави вважати, що нове керівництво України виконуватиме Мінські угоди.
Міністр зазначив, що зустріч "нормандської четвірки" на рівні радників глав держав, в якій взяв участь представник нової влади України, не привела до проривних рішень, проте мала конструктивний характер.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Росія на переговорах із ЄС у Кишиневі висунула вимогу щодо складу посередників, фактично намагаючись заблокувати участь окремих європейських дипломатів.
Американські психіатри заявили, що поведінка Дональда Трампа може свідчити про психічні розлади, які становлять загрозу для його здатності керувати державою. Експерти наголошують, що його агресивні висловлювання, схильність до маніпуляцій та відсутність емпатії можуть бути ознаками серйозних патологій.
Китай після зустрічі Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна заявив про готовність разом із США сприяти завершенню війни Росії проти України, наголосивши, що складні проблеми не мають простих рішень і мирні переговори потребують часу.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.