Литва застерегла Росію від військової підтримки Білорусі
Очільник МЗС Литви Лінас Лінкявічюс заявив, що військова підтримка Росією Білорусі означатиме вторгнення. Росія сильно ризикує, заявив Лінкявічюс.
Військова допомога Росії Білорусі буде розцінена як інтервенція в іншу державу. Про це заявив міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс, повідомляє Reuters. Очільник МЗС Литви заявив, що жодних причин для військової підтримки з боку Росії немає, як і немає законних чи інших підстав для цього. Військова допомога означал б вторгнення до країни і знищила б останні сліди її незалежності, сказав Лінас Лінкявічюс і додав, що Росія сильно ризикує, якщо це зробить, перед обличчям того, що відбувається в Білорусі, на тлі підтримки населення. Лінкявічюс додав, що подібне вторгнення не матиме ані юридичного, ані морального, ані політичного виправдання.
ASPI news писало, що президент Білорусі Олександр Лукашенко, який у понеділок, 17 серпня, прибув на Мінський завод колісних тягачів, спілкувався лише з заздалегідь підготовленою групою людей, а реальних робітників проігнорував. ASPI news писало, що президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив раніше, що в країні вже провели вибори і інших не буде.
Російський правитель Володимир Путін останнім часом практично перестав залишати Кремль і значно обмежив особисті поїздки країною.
Рівень підтримки президента Росії Володимира Путіна опустився до найнижчої позначки з початку повномасштабної війни проти України.
Після більш ніж трьох років повномасштабної війни проти України Кремль може розглядати нові варіанти ескалації, зокрема обмежений напад на одну з країн Балтії.
У Сенаті США представили оновлену редакцію законопроєкту про масштабне посилення санкцій проти Росії, який ще за життя ініціював сенатор Ліндсі Грем разом із демократом Річардом Блюменталем.
Повномасштабна війна проти України кардинально змінила характер відносин між Росією та Китаєм, остаточно перетворивши Кремль на молодшого партнера Пекіна.
Президент США Дональд Трамп публічно прокоментував хвилю чуток, що поширилися після раптової смерті сенатора-республіканця Ліндсі Грема.
Американський сенатор Ліндсі Грем присвятив останні дні свого життя завершенню політичної місії, яку вважав однією з найважливіших у своїй кар'єрі, – посиленню міжнародного тиску на Росію та зміцненню підтримки України.
Європейські союзники України дедалі уважніше аналізують дії Кремля, оскільки низка останніх подій може свідчити про підготовку Росії до нової фази протистояння із Заходом.
Раптова смерть американського сенатора Ліндсі Грема створила нову політичну реальність для України у Вашингтоні, адже саме він протягом останніх років був одним із найвпливовіших прихильників Києва серед республіканців та мав безпосередній доступ до президента США Дональда Трампа.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія наразі не має достатніх ресурсів для прямого військового нападу на Польщу, однак Варшава володіє інформацією про можливу підготовку Москвою провокацій.
Російський правитель Володимир Путін останнім часом практично перестав залишати Кремль і значно обмежив особисті поїздки країною.
Рівень підтримки президента Росії Володимира Путіна опустився до найнижчої позначки з початку повномасштабної війни проти України.
Після більш ніж трьох років повномасштабної війни проти України Кремль може розглядати нові варіанти ескалації, зокрема обмежений напад на одну з країн Балтії.
У Сенаті США представили оновлену редакцію законопроєкту про масштабне посилення санкцій проти Росії, який ще за життя ініціював сенатор Ліндсі Грем разом із демократом Річардом Блюменталем.