Макрон закликав Польщу і Україну до діалогу з Росією
Польський блогер Артур Прузовський прокоментував заяву Макрона про те, що "хоча світ зіткнувся з ревізіонізмом Росії, з нею треба шукати діалог".
Сьогодні, 4 лютого, президент Франції Еммануель Макрон продовжив свій перший в офіційному статусі візит до Польщі. Оглядачі ряду ЗМІ звернули увагу на те, що Макрон приділив велику увагу європейському політичному проєкту, членом якого є Польща. А, крім того, в контексті спільного європейського майбутнього згадав Україну.
"Ми не можемо заново винайти історію. Ми повинні побудувати спільну європейську пам'ять. У Польщі є спокуси відзначити дату 1989 року і побудувати іншу історію", - зазначив Макрон під час виступу у Варшаві.
Одночасно президент Франції озвучив чіткий меседж про необхідність діалогу з Росією.
"Франція не є ні проросійською, ні антиросійською. Я не наївно до цього ставлюся. Цей діалог повинен бути вимогливим. Але ми повинні говорити. Якщо діалогу немає, ми не знайдемо рішення для України", - сказав він.
Користувачі соцмереж в Польщі жваво відреагували на висловлювання президента Франції.
Зокрема, відомий польський блогер Артур Прузовський написав:
"Макрон говорив про все: про те, що ЄС - божевільний проєкт, про демографію, клімат, але найяскравіше про історію. Не знаю, чи почують його в Україні, але я б на місці українців поставив президенту Макрону питання про те, чи можна вступити в діалог, наприклад, з осиним гніздом. Росія - країна з погано прогнозованою поведінкою. Вступити в діалог з нею, звичайно, можна, але тільки в якості дресирувальника ведмедів або приборкувача бджіл".
Раніше президент Франції назвав шоком вихід Британії з ЄС.
"Цей вихід - шок, безпрецедентний сигнал тривоги, який повинен бути почутий у всьому світі і який повинен змусити нас замислитися", - сказав він.
За його словами, кампанія по брексіту була зіткана з "брехні та маніпуляцій", і ЄС повинен "винести уроки".
"Більше ніж будь-коли нам потрібна Європа... Ми повинні зробити її більш суверенною, більш демократичною", - підкреслив Макрон.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.