Макрон закликав Польщу і Україну до діалогу з Росією
Польський блогер Артур Прузовський прокоментував заяву Макрона про те, що "хоча світ зіткнувся з ревізіонізмом Росії, з нею треба шукати діалог".
Сьогодні, 4 лютого, президент Франції Еммануель Макрон продовжив свій перший в офіційному статусі візит до Польщі. Оглядачі ряду ЗМІ звернули увагу на те, що Макрон приділив велику увагу європейському політичному проєкту, членом якого є Польща. А, крім того, в контексті спільного європейського майбутнього згадав Україну.
"Ми не можемо заново винайти історію. Ми повинні побудувати спільну європейську пам'ять. У Польщі є спокуси відзначити дату 1989 року і побудувати іншу історію", - зазначив Макрон під час виступу у Варшаві.
Одночасно президент Франції озвучив чіткий меседж про необхідність діалогу з Росією.
"Франція не є ні проросійською, ні антиросійською. Я не наївно до цього ставлюся. Цей діалог повинен бути вимогливим. Але ми повинні говорити. Якщо діалогу немає, ми не знайдемо рішення для України", - сказав він.
Користувачі соцмереж в Польщі жваво відреагували на висловлювання президента Франції.
Зокрема, відомий польський блогер Артур Прузовський написав:
"Макрон говорив про все: про те, що ЄС - божевільний проєкт, про демографію, клімат, але найяскравіше про історію. Не знаю, чи почують його в Україні, але я б на місці українців поставив президенту Макрону питання про те, чи можна вступити в діалог, наприклад, з осиним гніздом. Росія - країна з погано прогнозованою поведінкою. Вступити в діалог з нею, звичайно, можна, але тільки в якості дресирувальника ведмедів або приборкувача бджіл".
Раніше президент Франції назвав шоком вихід Британії з ЄС.
"Цей вихід - шок, безпрецедентний сигнал тривоги, який повинен бути почутий у всьому світі і який повинен змусити нас замислитися", - сказав він.
За його словами, кампанія по брексіту була зіткана з "брехні та маніпуляцій", і ЄС повинен "винести уроки".
"Більше ніж будь-коли нам потрібна Європа... Ми повинні зробити її більш суверенною, більш демократичною", - підкреслив Макрон.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Дональд Трамп відверто висловив своє невдоволення Північноатлантичним альянсом під час зустрічі з новим генсеком НАТО Марком Рютте. За словами останнього, президент США не приховував розчарування і прямо заявив, що союзники не виконують своїх зобов’язань, особливо у контексті конфлікту з Іраном.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.