Мерц у першій промові в Бундестазі підтримав Україну
Канцлер ФРН Фрідріх Мерц у свій першій "урядовій промові" перед Бундестагом заявив, що Німеччина та Європа продовжать підтримувати Україну, щоби не дозволити Росії повністю зруйнувати мирний та безпековий порядок на континенті та в світі.
"Результат цієї війни вирішує долю не лише України, її результат вирішує, чи буде надалі в Європі та світі панувати право та закон чи тиранія, воєнне насильство та неприкрите право сильного. Тож на кону стоїть не менше, ніж мирний порядок цілого нашого континенту", - зазначив Мерц.
Він нагадав, що вже на третій день перебування на посаді відвідав Київ разом з керівниками Франції, Польщі та Великої Британії, де вони разом наголосили на необхідності досягнення справедливого, тривалого миру "краще сьогодні, ніж завтра". Для цього Німеччина продовжить потужно підтримувати Україну.
Мерц підкреслив, що Німеччина не є стороною війни та не буде нею, але стоїть на боці українців. Він також наголосив на неприпустимості миру під диктатом, примусу до нього українців з використанням "військових фактів".
Канцлер ФРН запевнив, що Європа працює над тим, щоб це було чіткою позицією не лише європейців, але й американських партнерів. Всі погоджуються з необхідністю досягнення 30-денного перемир’я без будь-яких умов.
Таке перемир’я може відкрити вікно, коли мирні перемовини взагалі будуть можливими, - зазначив Мерц. Він додав, що допомога Україні є спільним зусиллям партнерів - Європи, США та інших - в їхніх власних інтересах. "Той, хто вірять, що Росія задовольниться перемогою над Україною чи анексією частини її територій, той помиляється, підкреслив Мерц. Він закликав подивитися на дії Росії на території європейських держав: отруєння, вбивства, кібератаки на інфраструктуру, фізичні знищення даних і підводних кабелів, можливо, за допомогою суден тіньового флоту, шпіонаж, саботаж, систематична дезінформація тощо. За всім цим стоїть влада та їх посіпаки", - сказав очільник німецького уряду.
Всім цим намагання розколоти та дестабілізувати Європу та демократію ми будемо протистояти рішуче та згуртовано, також і підвищенням боєготовності,- пообіцяв Мерц. За його словами, Європа має бути більш згуртованою ніж будь-коли. Глава уряду пообіцяв "нову надійність" партнерам по ЄС і НАТО.
Мерц наголосив на необхідності розбудови армії та підвищення боєготовності та можливостей стримування. "Наша мета - Німеччини та Європи - бути настільки сильними, щоби наша зброя ніколи не була застосована… Уроки історії вчать нас, що сила стримує агресію, слабкість - агресію заохочує", - заявив він.
Канцлер ФРН пообіцяв, що уряд створить всі необхідні умови, щоби Бундесвер став конвенційно найсильнішою армією Європи.
Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен вважає, що можливе силове захоплення Гренландії Сполученими Штатами покладе край Північноатлантичного альянсу.
Обґрунтування президента США Дональда Трампа для силового втручання у Венесуелі різко посилило занепокоєння в Європі щодо можливих наслідків для Гренландії, Данії та всього НАТО.
У Державному департаменті США наголосили, що Штати прагнуть не допустити перетворення Західної півкулі на безпечне місце для наркоторговців, іранських маріонеток або ворожих режимів, які загрожують їхній національній безпеці.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вирішив звільнити начальника апарату канцелярії Якоба Шрота, який входив до його найближчого оточення.
У документі Міністерства оборони Німеччини йдеться, що Росія нарощує приховані дії проти критичної інфраструктури країни в межах гібридної війни, яку в Берліні розцінюють як можливу "передмову" до масштабнішого конфлікту.
Державний департамент США опублікував пост у соціальних мережах, в якому закликає "не грати в ігри" з президентом США Дональдом Трампом.
Президент США Дональд Трамп після операції у Венесуелі заявив, що Куба "готова впасти", оскільки Гавана більше не може покладатися на Каракас у питаннях безпеки та нафти, повідомило Fox News.
Представники країн Балтії виступили із серією заяв, у яких наголосили, що Данія та Гренландія повинні самостійно вирішувати питання, які стосуються їхніх інтересів.
Побоюючись роздратувати президента США Дональда Трампа та втратити безпекову підтримку Сполучених Штатів, Євросоюз фактично уникає чіткої оцінки ситуації у Венесуелі, підриваючи цим власні аргументи про захист суверенітету і правил міжнародного порядку.
Росія вдалася до нищівної критики США на засіданні Ради Безпеки ООН, назвавши військову операцію у Венесуелі та захоплення диктатора Ніколаса Мадуро "розбоєм".
Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен вважає, що можливе силове захоплення Гренландії Сполученими Штатами покладе край Північноатлантичного альянсу.
Обґрунтування президента США Дональда Трампа для силового втручання у Венесуелі різко посилило занепокоєння в Європі щодо можливих наслідків для Гренландії, Данії та всього НАТО.
У Державному департаменті США наголосили, що Штати прагнуть не допустити перетворення Західної півкулі на безпечне місце для наркоторговців, іранських маріонеток або ворожих режимів, які загрожують їхній національній безпеці.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вирішив звільнити начальника апарату канцелярії Якоба Шрота, який входив до його найближчого оточення.