Меркель розповіла про неочікувані звернення щодо Путіна і пояснила, чому відмовляється від ролі посередника
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
Ексглава німецького уряду прокоментувала дискусії, які останніми тижнями активно точаться в Європі навколо можливих форматів переговорів із Росією. За словами Меркель, вона справді отримувала звернення та запити, пов'язані з її багаторічним досвідом спілкування з Володимиром Путіним, однак не вважає правильним повертатися до активної дипломатичної ролі після завершення політичної кар'єри.
Колишня канцлерка підкреслила, що питання війни Росії проти України та можливих мирних домовленостей мають вирішувати чинні лідери Європейського Союзу. На її думку, саме вони володіють необхідними повноваженнями для ведення переговорів і ухвалення рішень, які можуть вплинути на безпекову архітектуру континенту.
Заяви Меркель пролунали на тлі нової хвилі обговорень потенційних посередників для контактів із Кремлем. У європейських політичних колах останнім часом лунали припущення щодо можливого залучення колишніх високопосадовців до переговорного процесу. Серед прізвищ, які згадувалися в публічному просторі, фігурували як сама Меркель, так і інші відомі європейські політики.
Додаткового резонансу темі додали повідомлення про нещодавню зустріч Володимира Путіна з колишнім канцлером Німеччини Герхардом Шредером у Кремлі. Російська сторона підтвердила факт переговорів, однак деталей розмови не розкрила. Сам Путін раніше називав Шредера одним із можливих посередників у діалозі між Росією та Європою.
На цьому тлі Меркель фактично дистанціювалася від будь-яких спекуляцій щодо власного повернення до великої дипломатії. Вона наголосила, що підтримує необхідність пошуку шляхів до миру, але переконана: переговорний процес повинен залишатися в руках нинішніх політичних керівників, а не колишніх державних діячів.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.
У Румунії оприлюднили фото уламків російського ударного дрона, який врізався у багатоповерхівку в місті Галац. Інцидент став черговим підтвердженням того, що Москва використовує безпілотники не лише для атак на Україну, а й для політичного тиску на країни Європи.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.