Мешканка Білорусі розповіла про протести у Мінську: крики, насильство правоохоронців та вибухи гранат
У Мінську у ніч протестів після оголошення попередніх результатів президентських виборів співробітники ОМОНу із застосуванням сили розгоняли учасників акцій протестів.
Мешканка Мінська Олена Маршаловіч розповіла про те, що відбувалося в місті в ніч після голосування, коли після оголошення попередніх результатів виборів президента спалахнули масштабні протести. За словами Олени Маршаловіч, в центр Мінська відразу стягнули величезну кількість автозаків і співробітників ОМОНу, які розігнали більшу частину мирних протестувальників. ОМОНівці застосовували силу.
Нагадаємо, у партії Петра Порошенка "Європейська Солідарність" (ЄС) випустили заяву, у якій повідомили, що білоруський народ має право на демократичне та вільне волевиявлення, а обов’язок влади у кожній країні – гарантувати та забезпечити реалізацію законних прав. У ЄС додали, що загроза для суверенітету та територіальної цілісності та існування держави Білорусь не тільки реальна, а й суттєво зростає. Раніше ASPI news опублікувало заяву правозахисників, у якій зазначили, що у Білорусі під час акцій протесту затримали 170 людей. Нагадаємо, Литва і Польща закликали Олександра Лукашенка та діючу владу у Білорусі не застосовувати силу до громадян, які беруть участь в акціях протестах.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.