Мешканка Білорусі розповіла про протести у Мінську: крики, насильство правоохоронців та вибухи гранат
У Мінську у ніч протестів після оголошення попередніх результатів президентських виборів співробітники ОМОНу із застосуванням сили розгоняли учасників акцій протестів.
Мешканка Мінська Олена Маршаловіч розповіла про те, що відбувалося в місті в ніч після голосування, коли після оголошення попередніх результатів виборів президента спалахнули масштабні протести. За словами Олени Маршаловіч, в центр Мінська відразу стягнули величезну кількість автозаків і співробітників ОМОНу, які розігнали більшу частину мирних протестувальників. ОМОНівці застосовували силу.
Нагадаємо, у партії Петра Порошенка "Європейська Солідарність" (ЄС) випустили заяву, у якій повідомили, що білоруський народ має право на демократичне та вільне волевиявлення, а обов’язок влади у кожній країні – гарантувати та забезпечити реалізацію законних прав. У ЄС додали, що загроза для суверенітету та територіальної цілісності та існування держави Білорусь не тільки реальна, а й суттєво зростає. Раніше ASPI news опублікувало заяву правозахисників, у якій зазначили, що у Білорусі під час акцій протесту затримали 170 людей. Нагадаємо, Литва і Польща закликали Олександра Лукашенка та діючу владу у Білорусі не застосовувати силу до громадян, які беруть участь в акціях протестах.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».