Мешканка Білорусі розповіла про протести у Мінську: крики, насильство правоохоронців та вибухи гранат
У Мінську у ніч протестів після оголошення попередніх результатів президентських виборів співробітники ОМОНу із застосуванням сили розгоняли учасників акцій протестів.
Мешканка Мінська Олена Маршаловіч розповіла про те, що відбувалося в місті в ніч після голосування, коли після оголошення попередніх результатів виборів президента спалахнули масштабні протести. За словами Олени Маршаловіч, в центр Мінська відразу стягнули величезну кількість автозаків і співробітників ОМОНу, які розігнали більшу частину мирних протестувальників. ОМОНівці застосовували силу.
Нагадаємо, у партії Петра Порошенка "Європейська Солідарність" (ЄС) випустили заяву, у якій повідомили, що білоруський народ має право на демократичне та вільне волевиявлення, а обов’язок влади у кожній країні – гарантувати та забезпечити реалізацію законних прав. У ЄС додали, що загроза для суверенітету та територіальної цілісності та існування держави Білорусь не тільки реальна, а й суттєво зростає. Раніше ASPI news опублікувало заяву правозахисників, у якій зазначили, що у Білорусі під час акцій протесту затримали 170 людей. Нагадаємо, Литва і Польща закликали Олександра Лукашенка та діючу владу у Білорусі не застосовувати силу до громадян, які беруть участь в акціях протестах.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.