Міноборони РФ повідомило про початок військових навчань в окупованому Криму
Росія розпочала 27 вересня масштабні військові навчання в окупованому Криму. До них було залучено понад 100 одиниць військової техніки та близько двох тисяч військових.
У навчаннях військово-десантних військ Російської Федерації беруть участь учасники десантно-штурмового та артилерійського полків Новоросійського гвардійського десантно-штурмового гірського з'єднання ПДВ. Згідно з інформацією російського оборонного відомства, планується ведення оборони з виконанням вправ бойових стрільб зі штатного озброєння бойової техніки.
Навчання розпочалися із марш-кидка підрозділів до місця виконання завдань з використанням бойових машин БМД-4М та бронетранспортерів БТР-МДМ "Ракушка", які надійшли на озброєння країни-агресора влітку 2021 року. У Міноборони РФ повідомили, що десантники проведуть навчання маневрової оборони, а також наступальні дії із танків Т-72Б3, 120-мм самохідно-артилерійських знарядь 2С9 "Нона-С" та 122-мм гаубиць Д -30". Також відомо, що російські військові будуть використовувати під час навчань різні види зброї, в тому числі автомати АК-12, кулемети "Печеніг", гранатомети РПГ-7Д, 12,7-мм великокаліберний кулемет "Корд", реактивний піхотний вогнемет РПО-А "Джміль", автоматичний 30-мм гранатомет АГС-30 та снайперське озброєння.
ASPI news писало, що політолог Кость Бондаренко спрогнозував, яким чином новий канцлер Німеччини будуватиме стосунки з Києвом та Москвою. Також повідомлялося, що Офіс президента презентував відеопроєкт "30 років незалежності. За лаштунками".
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.