Міноборони РФ повідомило про початок військових навчань в окупованому Криму
Росія розпочала 27 вересня масштабні військові навчання в окупованому Криму. До них було залучено понад 100 одиниць військової техніки та близько двох тисяч військових.
У навчаннях військово-десантних військ Російської Федерації беруть участь учасники десантно-штурмового та артилерійського полків Новоросійського гвардійського десантно-штурмового гірського з'єднання ПДВ. Згідно з інформацією російського оборонного відомства, планується ведення оборони з виконанням вправ бойових стрільб зі штатного озброєння бойової техніки.
Навчання розпочалися із марш-кидка підрозділів до місця виконання завдань з використанням бойових машин БМД-4М та бронетранспортерів БТР-МДМ "Ракушка", які надійшли на озброєння країни-агресора влітку 2021 року. У Міноборони РФ повідомили, що десантники проведуть навчання маневрової оборони, а також наступальні дії із танків Т-72Б3, 120-мм самохідно-артилерійських знарядь 2С9 "Нона-С" та 122-мм гаубиць Д -30". Також відомо, що російські військові будуть використовувати під час навчань різні види зброї, в тому числі автомати АК-12, кулемети "Печеніг", гранатомети РПГ-7Д, 12,7-мм великокаліберний кулемет "Корд", реактивний піхотний вогнемет РПО-А "Джміль", автоматичний 30-мм гранатомет АГС-30 та снайперське озброєння.
ASPI news писало, що політолог Кость Бондаренко спрогнозував, яким чином новий канцлер Німеччини будуватиме стосунки з Києвом та Москвою. Також повідомлялося, що Офіс президента презентував відеопроєкт "30 років незалежності. За лаштунками".
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.