Міноборони РФ повідомило про початок військових навчань в окупованому Криму
Росія розпочала 27 вересня масштабні військові навчання в окупованому Криму. До них було залучено понад 100 одиниць військової техніки та близько двох тисяч військових.
У навчаннях військово-десантних військ Російської Федерації беруть участь учасники десантно-штурмового та артилерійського полків Новоросійського гвардійського десантно-штурмового гірського з'єднання ПДВ. Згідно з інформацією російського оборонного відомства, планується ведення оборони з виконанням вправ бойових стрільб зі штатного озброєння бойової техніки.
Навчання розпочалися із марш-кидка підрозділів до місця виконання завдань з використанням бойових машин БМД-4М та бронетранспортерів БТР-МДМ "Ракушка", які надійшли на озброєння країни-агресора влітку 2021 року. У Міноборони РФ повідомили, що десантники проведуть навчання маневрової оборони, а також наступальні дії із танків Т-72Б3, 120-мм самохідно-артилерійських знарядь 2С9 "Нона-С" та 122-мм гаубиць Д -30". Також відомо, що російські військові будуть використовувати під час навчань різні види зброї, в тому числі автомати АК-12, кулемети "Печеніг", гранатомети РПГ-7Д, 12,7-мм великокаліберний кулемет "Корд", реактивний піхотний вогнемет РПО-А "Джміль", автоматичний 30-мм гранатомет АГС-30 та снайперське озброєння.
ASPI news писало, що політолог Кость Бондаренко спрогнозував, яким чином новий канцлер Німеччини будуватиме стосунки з Києвом та Москвою. Також повідомлялося, що Офіс президента презентував відеопроєкт "30 років незалежності. За лаштунками".
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.