Міноборони Росії пояснило зміну планів "спецоперації" в Україні
Зокрема, заявлено, що за київським та чернігівським напрямками всі завдання російська армія виконала і тепер переключиться на Донбас. Мовляв, таким і був попередній план.
Знову повторюється теза про те, що "на першому етапі спецоперації" метою було скувати частину українських сил боями навколо великих пунктів, щоб не дозволити використати їх на Донбасі, "головному напрямі російських дій". Ці завдання заявлено як виконані.
Також заявлено, що одночасно вирішувалося інше завдання – створення умов для "проведення завершального етапу операції зі звільнення республік Донбасу". Міноборони РФ заявляє, що з цією метою проводилися і продовжуються постійні удари по збудованих за 8 років війни укріплень на Донбасі. А також удари по комунікаціях та ППО, великим військовим складам.
Також російське військове відомство заявило, по суті, проанонсувало, що мета поточного перегрупування їхніх військ - активізація дій на Донбасі. Нагадаємо, зменшення активності по двом напрямкам після завершення переговорів Росії та України у Стамбулі, позиціонувалося РФ як жест доброї волі. США відреагували фактично одразу, заявивши, що Росія скоротила бойову активність по деяким напрямкам, щоб "відвернути увагу і знову обдурити людей". ASPI news інформувало, після заяв РФ про "скорочення активності" ворог цілу ніч стріляв по Чернігову та Ніжину.
Екскурсія для російських парламентарів у Капітолії викликала хвилю обурення серед американських законодавців. І демократи, і республіканці заявили, що візит представників країни-агресора, яка співпрацює з Іраном і перебуває під санкціями, є загрозою для безпеки та підриває авторитет Конгресу.
Після чотирьох тижнів бойових дій проти Ірану Дональд Трамп опинився перед дилемою: укласти недосконалу угоду й піти з конфлікту або ж посилити військові дії, ризикуючи затягнути США у довготривалу війну. На тлі зростання цін на енергоносії та падіння рейтингу підтримки, Білий дім шукає вихід, який би дозволив уникнути «вічної війни», але водночас зберегти контроль над стратегічною Ормузькою протокою.
Президент США прагне закріпити образ переможця, оголосивши про успіх у війні проти Ірану. Експерти зазначають, що така риторика може стати частиною його політичної стратегії, хоча реальна ситуація на фронті залишається складною.
Соціологічні дослідження засвідчили, що підтримка Володимира Путіна серед росіян стрімко зменшується. Війна проти України, економічні проблеми та мобілізація стали ключовими чинниками, які підірвали його авторитет.
Президент США відкрито визнав, що Вашингтон регулярно забирає озброєння, призначене для України, і використовує його у війні проти Ірану. Він назвав це “постійною практикою” та додав, що американські склади в Європі дозволяють швидко переорієнтовувати ресурси.
Президент США Дональд Трамп заявив, що рішення розпочати бойові дії проти Ірану було неминучим. Він підкреслив, що Вашингтон мусив “вирізати рак”, адже Іран із ядерними амбіціями становить смертельну загрозу, навіть якщо це призводить до економічних потрясінь.
Посол США при НАТО Меттью Вітакер розкрив, що адміністрація Дональда Трампа готує всі можливі сценарії розвитку війни з Іраном — від дипломатичних переговорів до військових дій, аби гарантувати безпеку регіону та зупинити ядерні амбіції Тегерана.
Журналісти Politico викрили мережу, через яку Москва залучає громадян Європи до диверсійних операцій. Під виглядом коротких поїздок і швидкого заробітку людей відправляють у табори, де готують агентів для дестабілізації континенту.
Генсек Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерріш заявив, що конфлікт на Близькому Сході досяг критичної точки та більше не піддається контролю. Він закликав світових лідерів негайно втрутитися, аби зупинити подальшу ескалацію та гуманітарну катастрофу.
Екскурсія для російських парламентарів у Капітолії викликала хвилю обурення серед американських законодавців. І демократи, і республіканці заявили, що візит представників країни-агресора, яка співпрацює з Іраном і перебуває під санкціями, є загрозою для безпеки та підриває авторитет Конгресу.
Після чотирьох тижнів бойових дій проти Ірану Дональд Трамп опинився перед дилемою: укласти недосконалу угоду й піти з конфлікту або ж посилити військові дії, ризикуючи затягнути США у довготривалу війну. На тлі зростання цін на енергоносії та падіння рейтингу підтримки, Білий дім шукає вихід, який би дозволив уникнути «вічної війни», але водночас зберегти контроль над стратегічною Ормузькою протокою.
Президент США прагне закріпити образ переможця, оголосивши про успіх у війні проти Ірану. Експерти зазначають, що така риторика може стати частиною його політичної стратегії, хоча реальна ситуація на фронті залишається складною.
Соціологічні дослідження засвідчили, що підтримка Володимира Путіна серед росіян стрімко зменшується. Війна проти України, економічні проблеми та мобілізація стали ключовими чинниками, які підірвали його авторитет.