Міноборони Росії пояснило зміну планів "спецоперації" в Україні
Зокрема, заявлено, що за київським та чернігівським напрямками всі завдання російська армія виконала і тепер переключиться на Донбас. Мовляв, таким і був попередній план.
Знову повторюється теза про те, що "на першому етапі спецоперації" метою було скувати частину українських сил боями навколо великих пунктів, щоб не дозволити використати їх на Донбасі, "головному напрямі російських дій". Ці завдання заявлено як виконані.
Також заявлено, що одночасно вирішувалося інше завдання – створення умов для "проведення завершального етапу операції зі звільнення республік Донбасу". Міноборони РФ заявляє, що з цією метою проводилися і продовжуються постійні удари по збудованих за 8 років війни укріплень на Донбасі. А також удари по комунікаціях та ППО, великим військовим складам.
Також російське військове відомство заявило, по суті, проанонсувало, що мета поточного перегрупування їхніх військ - активізація дій на Донбасі. Нагадаємо, зменшення активності по двом напрямкам після завершення переговорів Росії та України у Стамбулі, позиціонувалося РФ як жест доброї волі. США відреагували фактично одразу, заявивши, що Росія скоротила бойову активність по деяким напрямкам, щоб "відвернути увагу і знову обдурити людей". ASPI news інформувало, після заяв РФ про "скорочення активності" ворог цілу ніч стріляв по Чернігову та Ніжину.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.
Джо Байден виступив із різкою критикою на адресу чинного глави Білого дому Дональда Трампа, заявивши, що його політика шкодить американським інституціям, міжнародній ролі країни та відносинам із союзниками.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров публічно розкритикував висловлювання державного секретаря США Марко Рубіо, який заявив про відсутність будь-яких домовленостей щодо врегулювання війни в Україні під час контактів, пов’язаних із зустріччю на Алясці.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Північноатлантичний альянс має зосередитися на посиленні власної обороноздатності, розвитку військової промисловості та підтримці партнерів, які протистоять агресії.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що під час зустрічі президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним на Алясці не було укладено жодних домовленостей щодо України.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Москва очікує пояснень від Вашингтона щодо нібито зміни позиції президента США Дональда Трампа у питанні війни Росії проти України після саміту «Групи семи» у Франції.
Колишній президент Росії та заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв зробив чергову різку заяву на адресу Німеччини, звинувативши сучасне німецьке керівництво у зв’язках із нацистським минулим.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.