Міноборони Росії пояснило зміну планів "спецоперації" в Україні
Зокрема, заявлено, що за київським та чернігівським напрямками всі завдання російська армія виконала і тепер переключиться на Донбас. Мовляв, таким і був попередній план.
Знову повторюється теза про те, що "на першому етапі спецоперації" метою було скувати частину українських сил боями навколо великих пунктів, щоб не дозволити використати їх на Донбасі, "головному напрямі російських дій". Ці завдання заявлено як виконані.
Також заявлено, що одночасно вирішувалося інше завдання – створення умов для "проведення завершального етапу операції зі звільнення республік Донбасу". Міноборони РФ заявляє, що з цією метою проводилися і продовжуються постійні удари по збудованих за 8 років війни укріплень на Донбасі. А також удари по комунікаціях та ППО, великим військовим складам.
Також російське військове відомство заявило, по суті, проанонсувало, що мета поточного перегрупування їхніх військ - активізація дій на Донбасі. Нагадаємо, зменшення активності по двом напрямкам після завершення переговорів Росії та України у Стамбулі, позиціонувалося РФ як жест доброї волі. США відреагували фактично одразу, заявивши, що Росія скоротила бойову активність по деяким напрямкам, щоб "відвернути увагу і знову обдурити людей". ASPI news інформувало, після заяв РФ про "скорочення активності" ворог цілу ніч стріляв по Чернігову та Ніжину.
Рейтинг підтримки Дональда Трампа впав до найнижчої позначки за весь його другий термін. Соціологічні опитування показали різке падіння довіри серед американців, що стало сигналом про серйозну кризу в його політичному іміджі.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що світові не варто просто сподіватися на повернення Сполучених Штатів до «норми».
Росія намагається знайти в Європейському Союзі нового «Орбана» – політика, здатного блокувати рішення Брюсселя та підігравати Кремлю. Про це пише The Washington Post, зазначаючи, що Москва активно придивляється до окремих лідерів у Центральній та Південній Європі, які демонструють скепсис щодо санкцій та військової допомоги Україні.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що не вірить у вихід США з Альянсу, попри різкі заяви Дональда Трампа. Він наголосив, що американська «ядерна парасолька» залишається головною гарантією безпеки Європи, а ЄС має зміцнювати власну оборонну промисловість.
В Угорщині оголосили остаточні результати парламентських виборів: перемогу здобула опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром, отримавши понад дві третини голосів і абсолютну більшість у парламенті.
Президент США Дональд Трамп анонсував нову угоду з Іраном, яка, за його словами, може бути підписана вже за день-два.
Дмитро Медведєв заявив про можливі удари по європейських країнах, назвавши конкретні цілі, перетворивши свій виступ на пропагандистську істерику, що має на меті залякати Захід.
Президент Росії Володимир Путін визнав падіння економіки своєї країни, заявивши, що нинішня ситуація є «складною» і що темпи зростання не відповідають очікуванням.
Дональд Трамп опинився в епіцентрі нової політичної бурі: до Конгресу США внесли резолюцію про його імпічмент, яка містить рекордні 13 статей звинувачення. Це може стати наймасштабнішим викликом його президентству, відкриваючи дискусію про межі влади та відповідальність глави держави.
Сі Цзіньпін зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Пекіні, де сторони обговорили стратегічне партнерство та міжнародну ситуацію.
Рейтинг підтримки Дональда Трампа впав до найнижчої позначки за весь його другий термін. Соціологічні опитування показали різке падіння довіри серед американців, що стало сигналом про серйозну кризу в його політичному іміджі.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що світові не варто просто сподіватися на повернення Сполучених Штатів до «норми».
Росія намагається знайти в Європейському Союзі нового «Орбана» – політика, здатного блокувати рішення Брюсселя та підігравати Кремлю. Про це пише The Washington Post, зазначаючи, що Москва активно придивляється до окремих лідерів у Центральній та Південній Європі, які демонструють скепсис щодо санкцій та військової допомоги Україні.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що не вірить у вихід США з Альянсу, попри різкі заяви Дональда Трампа. Він наголосив, що американська «ядерна парасолька» залишається головною гарантією безпеки Європи, а ЄС має зміцнювати власну оборонну промисловість.