Міноборони Росії пояснило зміну планів "спецоперації" в Україні
Зокрема, заявлено, що за київським та чернігівським напрямками всі завдання російська армія виконала і тепер переключиться на Донбас. Мовляв, таким і був попередній план.
Знову повторюється теза про те, що "на першому етапі спецоперації" метою було скувати частину українських сил боями навколо великих пунктів, щоб не дозволити використати їх на Донбасі, "головному напрямі російських дій". Ці завдання заявлено як виконані.
Також заявлено, що одночасно вирішувалося інше завдання – створення умов для "проведення завершального етапу операції зі звільнення республік Донбасу". Міноборони РФ заявляє, що з цією метою проводилися і продовжуються постійні удари по збудованих за 8 років війни укріплень на Донбасі. А також удари по комунікаціях та ППО, великим військовим складам.
Також російське військове відомство заявило, по суті, проанонсувало, що мета поточного перегрупування їхніх військ - активізація дій на Донбасі. Нагадаємо, зменшення активності по двом напрямкам після завершення переговорів Росії та України у Стамбулі, позиціонувалося РФ як жест доброї волі. США відреагували фактично одразу, заявивши, що Росія скоротила бойову активність по деяким напрямкам, щоб "відвернути увагу і знову обдурити людей". ASPI news інформувало, після заяв РФ про "скорочення активності" ворог цілу ніч стріляв по Чернігову та Ніжину.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.