Модератори Facebook видалили ряд італійських акаунтів, що публікували фейки
Прес-служба Facebook зробила заяву про чергове блокування акаунтів, що поширюють інформацію, яка впливає на майбутні вибори до Європарламенту, призначені на кінець травня 2019 року.
Про це повідомляє Reuters.
"Ми видалили ряд помилкових і дубльованих облікових записів, які порушили нашу політику автентичності, а також кілька сторінок із-за порушення правил зміни імені", - заявив представник Facebook в Італії.
Він зазначив, що також адміністрація Facebook вжила заходів проти деяких сторінок, які неодноразово поширювали неправдиву інформацію.
За словами співробітника Facebook, підставою для таких рішень стало розслідування, проведене групою інтернет-активістів Avaaz.
Так, повідомляється, що в неділю, 12 травня, група Avaaz заявила, що Facebook заблокував 23 італійських аккаунта з більш ніж 2,46 мільйонами передплатників, які поширювали неправдиву інформацію і спірний контент з таких питань, як міграція та вакцини, а також антисемітизм.
Більше половини заблокованих акаунтів підтримували або італійську партію "П'ять зірок", або Лігу Півночі. Ці дві партії входять в урядову коаліцію Італії.
Європейський союз попередив про втручання іноземців в політичну агітацію перед виборами до Європарламенту, призначеними на 23-26 травня.
У квітні Європейська комісія закликала Google, Facebook і Twitter зробити більше для боротьби з фейковими новинами перед голосуванням.
Раніше повідомлялося, що модератори соціальної мережі Facebook заблокували акаунти і спільноти, контекст яких був спрямований на дестабілізацію в суспільстві серед українців.
Відзначається, що 97 акаунтів і груп перебували на координації користувачів, дислокація яких була в Російській Федерації.
Спільноти були сфокусовані на поширенні недостовірної інформації про Україну.
Адміністрація встановила, що фальшиві облікові записи використовувалися для управління сторінками і групами, поширення контенту та підвищення залученості користувачів.
Всього Facebook видалив 62 аккаунта, 10 сторінок і 25 груп, причому на деякі акаунти були підписані десятки тисяч користувачів, а в однієї з груп було 86 тисяч читачів.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.