На Іспанію обрушився потужний шторм Глорія, який встиг забрати одне людське життя
Потужний шторм Глорія обрушився на Іспанію сильним вітром, проливним дощем і снігом, змусивши владу закрити аеропорт Аліканте, а також ставши причиною смерті однієї людини в північному регіоні Астурії.
Про це передає з Мадрида агентство Reuters, відзначаючи, що удар стихії припав на минулу неділю, 19 січня.
(Фото: Люди проходять повз величезний піщаний вал, побудований для захисту пляжу Ареналь перед майбутнім штурмом "Глорія", в Хавеї недалеко від Аліканте, Іспанія, 19 січня 2020 року. REUTERS / Stringer)
Також стало відомо, що основне навантаження від стихії несуть регіони Валенсія і Балеарські острови.
Повідомляється, що потужність урагану, за прогнозами метеорологів, буде наростати, і його руйнівна сила лютуватиме в Іспанії як мінімум до вівторка, 21 січня.
В Іспанії влада оголосила" червоний рівень" тривоги в 10 провінціях, де очікується швидкість вітру до 130 кілометрів на годину (80 миль на годину), семиметрові (22 фути) хвилі та сильні снігопади.
Оператор аеропорту Aena SA заявив, що він був змушений закрити аеропорт Аліканте на 24 години з 12.00 GMT (7.00 EST) 19 січня, скасувавши майже 200 рейсів.
Повідомляється, що "Глорія" також принесла снігові бурі на північ країни.
З публікацій місцевих ЗМІ стало відомо, що в Астурії чоловік загинув після того, як його збив автомобіль на зледенілій дорозі, про що повідомив представник екстрених служб. Відомо, що подія сталася, коли він прикріплював ланцюги до своєї машини.
У Барселоні влада попередила людей триматися якомога далі від пляжів, щоб їх не віднесло прибоєм. По всьому Мадриду на період буйства урагану закрилися громадські парки.
Нагадаємо, 12 січня повідомлялося про те, що щонайменше 11 людей загинули в результаті сильних штормів, що пройшли на півдні США.
Місцеві ЗМІ повідомили, що смертельні випадки були зареєстровані в штатах Алабама, Луїзіана і Техас.
Сотні тисяч людей залишилися без електроенергії в результаті штормів, в той час як деякі будинки були зруйновані, а дороги затоплені.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.