На утримання Путіна виділять рекордну суму – The Moscow Times
Утримання президента РФ Володимира Путіна і його адміністрації 2026 року подорожчає для російських платників податків до рекордної суми, про що випливає з проєкту закону про бюджет.
Згідно з документом, витрати за статтею "функціонування президента і його адміністрації" складуть 32,917 млрд рублів - тобто в середньому 2,74 млрд рублів на місяць (33,4 млн доларів), повідомило The Moscow Times. Порівняно з поточним роком (30,926 млрд рублів) утримання Путіна стане дорожчим майже на 2 млрд рублів і обійдеться в суму, що перевищує річні бюджети найбідніших російських регіонів (28,8 млрд рублів у Калмикії, 24,2 млрд рублів у Єврейському автономному окрузі).
У 2027 році фінансування російського президента й адміністрації зросте на додаткові 809 млн рублів, до 33,726 млрд; а у 2028-му - ще на 906 млн рублів, до 34,632 млрд.
Три чверті додаткового фінансування - 1,511 млрд рублів у 2026 році - піде на підвищення зарплат для працівників АП. Залишок - близько 500 млн рублів - закладено на додаткові "закупівлі товарів, робіт і послуг" для потреб Кремля.
Також подорожчає для бюджету утримання думи, ради федерації та уряду. "Загальні витрати бюджету, згідно з проектом, зростуть наступного року на 1,2 трлн рублів, до 44 трлн. Водночас доходи становитимуть 40,3 трлн. Унаслідок цього в скарбниці утвориться "діра" на 3,7 трлн рублів", - повідомили у виданні.
Зазначається, що для покриття дефіциту, який цього року в номінальному вираженні поб'є рекорд пандемії, влада планує збільшити ПДВ із 20% до 22%, а також провести радикальну податкову реформу для малого бізнесу, знизивши поріг для спрощеної системи оподаткування з 60 млн до 10 млн рублів щорічного доходу.
Рівень підтримки президента Росії Володимира Путіна опустився до найнижчої позначки з початку повномасштабної війни проти України.
Після більш ніж трьох років повномасштабної війни проти України Кремль може розглядати нові варіанти ескалації, зокрема обмежений напад на одну з країн Балтії.
У Сенаті США представили оновлену редакцію законопроєкту про масштабне посилення санкцій проти Росії, який ще за життя ініціював сенатор Ліндсі Грем разом із демократом Річардом Блюменталем.
Повномасштабна війна проти України кардинально змінила характер відносин між Росією та Китаєм, остаточно перетворивши Кремль на молодшого партнера Пекіна.
Президент США Дональд Трамп публічно прокоментував хвилю чуток, що поширилися після раптової смерті сенатора-республіканця Ліндсі Грема.
Американський сенатор Ліндсі Грем присвятив останні дні свого життя завершенню політичної місії, яку вважав однією з найважливіших у своїй кар'єрі, – посиленню міжнародного тиску на Росію та зміцненню підтримки України.
Європейські союзники України дедалі уважніше аналізують дії Кремля, оскільки низка останніх подій може свідчити про підготовку Росії до нової фази протистояння із Заходом.
Раптова смерть американського сенатора Ліндсі Грема створила нову політичну реальність для України у Вашингтоні, адже саме він протягом останніх років був одним із найвпливовіших прихильників Києва серед республіканців та мав безпосередній доступ до президента США Дональда Трампа.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія наразі не має достатніх ресурсів для прямого військового нападу на Польщу, однак Варшава володіє інформацією про можливу підготовку Москвою провокацій.
Політика президента США Дональда Трампа та очільника Кремля Володимира Путіна дедалі частіше стає предметом порівнянь на тлі війни Росії проти України та загострення ситуації на Близькому Сході.
Рівень підтримки президента Росії Володимира Путіна опустився до найнижчої позначки з початку повномасштабної війни проти України.
Після більш ніж трьох років повномасштабної війни проти України Кремль може розглядати нові варіанти ескалації, зокрема обмежений напад на одну з країн Балтії.
У Сенаті США представили оновлену редакцію законопроєкту про масштабне посилення санкцій проти Росії, який ще за життя ініціював сенатор Ліндсі Грем разом із демократом Річардом Блюменталем.
Повномасштабна війна проти України кардинально змінила характер відносин між Росією та Китаєм, остаточно перетворивши Кремль на молодшого партнера Пекіна.