"Нехтуєте міжнародним правом": у Держдумі РФ обурилися санкціями РНБО проти 11 російських компаній
Росія незадоволена новими санкціями України. Під українські санкції РНБО потрапили 11 російських компаній.
Серед організацій – "Роспівробітництво". Про це у своєму "телеграмі" повідомив голова Держдуми Росії В'ячеслав Володін.
Російський політик назвав нові санкції України проти російських компаній прикладом "зневаги міжнародним правом і здоровим глуздом". Він вважає це порушенням міжнародного законодавства, але не пояснив дії Росії щодо окупації частини Донецької та Луганської областей та Криму. Росіяни продовжують перекидати на загарбані землі свої війська.
Володін наголосив, що санкції проти однієї з головних організацій РФ діють проти "гуманітарного міжнародного співробітництва". Володін заявив, що російські депутати обговорять з міністерством закордонних справ Росії і представниками "Росспівробітництва" реакцію та заходи у відповідь. Конкретні кроки він не назвав.
Раніше ASPI news повідомляло, що у МЗС РФ заявили, що санкції президента України проти ЗМІ РФ йдуть врозріз з принципами свободи слова. Також РНБО скасувала санкції щодо двох громадян РФ і однієї російської компанії.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».