Будріс кинув виклик Кремлю: НАТО має бути готовим знищити Калінінград
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Глава МЗС Литви Кястутіс Будріс у інтерв’ю швейцарському виданню NZZ заявив, що Альянс повинен показати Росії здатність «прорвати їхню маленьку фортецю» в Калінінграді. Він наголосив: НАТО має ресурси, аби у разі потреби зрівняти з землею російські військові бази, і саме ця демонстрація сили стане ключем до стримування агресії.
Заява литовського дипломата пролунала на тлі постійних провокацій з боку російських військових, які регулярно порушують повітряний простір Литви та сусідніх країн. Будріс визнав, що сама Литва не має достатньої протиповітряної оборони, але підкреслив: саме колективна сила НАТО є гарантією безпеки регіону. «Ми повинні показати росіянам, що можемо прорвати їхню маленьку фортецю в Калінінграді. НАТО має засоби, щоб у разі потреби знищити їхні бази протиповітряної оборони та ракетні установки», – заявив Будріс.
Він також звернув увагу на те, що довіра між союзниками є основою стримування. Якщо навіть всередині Альянсу виникають сумніви щодо статті 5, то чому противник мав би вірити у її силу? «Я не маю жодних сумнівів щодо обов’язку надавати допомогу», – додав литовський міністр.
Заява Будріса стала черговим нагадуванням про стратегічну важливість Калінінграда – анклаву, що межує з Литвою та Польщею і є ключовим військовим плацдармом Росії в Європі. Саме тут розташовані ракетні комплекси та системи ППО, які Москва використовує для тиску на сусідів.
На цьому тлі Литва разом із Україною та іншими партнерами посилює співпрацю у сфері дронових технологій. Нещодавно президенти Володимир Зеленський та Гітанас Науседа підписали угоду в Бухаресті, яка передбачає спільне виробництво безпілотників. Це ще один крок до зміцнення обороноздатності регіону.
Заява Будріса вже викликала широкий резонанс у Європі. Для Кремля вона стала сигналом: Балтія готова не лише оборонятися, а й діяти на випередження. Для союзників – нагадуванням, що довіра і рішучість залишаються головними інструментами стримування російської агресії.
Цей матеріал підкреслює, що Балтія дедалі більше перетворюється на фронтову лінію протистояння з Москвою, а слова литовського міністра можуть стати новим етапом у дискусії про роль НАТО у Європі.
Європейські країни дедалі активніше перебудовують свою оборонну політику, виходячи зі сценарію, за якого у разі прямого конфлікту з Росією вони можуть залишитися без негайної військової підтримки Сполучених Штатів.
Рівень підтримки Володимира Путіна серед громадян Росії опустився до найнижчої позначки за останні вісім років.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.
Джо Байден виступив із різкою критикою на адресу чинного глави Білого дому Дональда Трампа, заявивши, що його політика шкодить американським інституціям, міжнародній ролі країни та відносинам із союзниками.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров публічно розкритикував висловлювання державного секретаря США Марко Рубіо, який заявив про відсутність будь-яких домовленостей щодо врегулювання війни в Україні під час контактів, пов’язаних із зустріччю на Алясці.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Північноатлантичний альянс має зосередитися на посиленні власної обороноздатності, розвитку військової промисловості та підтримці партнерів, які протистоять агресії.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що під час зустрічі президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним на Алясці не було укладено жодних домовленостей щодо України.
Європейські країни дедалі активніше перебудовують свою оборонну політику, виходячи зі сценарію, за якого у разі прямого конфлікту з Росією вони можуть залишитися без негайної військової підтримки Сполучених Штатів.
Рівень підтримки Володимира Путіна серед громадян Росії опустився до найнижчої позначки за останні вісім років.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.