Нідерланди офіційно заборонили називати себе "Голландією"
Цей крок повинен дозволити країні позбутися іміджу місця, яке всі асоціюють з наркотиками і проституцією.
З 1 січня 2020 року Нідерланди офіційно припинили називати себе "Голландією".
Відтепер влада, ВНЗ, друковані видання, а також приватні компанії повинні використовувати назву "Нідерланди". Цей крок повинен дозволити країні позбутися іміджу місця, яке всі асоціюють з наркотиками і проституцією.
Також влада країни вважає, що рішення перерозподілить туристичний потік, оскільки в даний час більшість іноземців відвідують саме історичну Голландію, зокрема – Амстердам, Харлем і Гаагу. Поки ці міста не справляються з напливом туристів.
Нагадаємо, що Македонію перейменували. За підсумками переговорів в Скоп'є було оголошено, що тепер країна буде називатися Республіка Північна Македонія. Македонський прем'єр Зоран Заєв назвав цю угоду історичною.
Також повідомляється, що документ підписали глави МЗС Греції і Македонії в присутності прем'єр-міністрів обох країн – Алексіса Ціпраса і Зорана Заева. Дана угода має зняти перешкоди для вступу країни в ЄС і НАТО.
Також повідомлялося, що Конституційний суд схвалив перейменування Кіровоградської області. Про це повідомляється на сайті суду. Суд встановив, що відповідний законопроект не суперечить статтям 157 і 158 Конституції України.
"Конституційний Суд України констатує, що Законопроект відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Висновок Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним і таким, що не може бути оскарженим", – йдеться в повідомленні.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.