Стефанішиній призначили заставу у 6 мільйонів гривень у справі про незаконне збагачення
Вищий антикорупційний суд визначив запобіжний захід колишній посолці України у Сполучених Штатах Ользі Стефанішиній, яка проходить у справі про незаконне збагачення та ймовірне внесення недостовірних відомостей до декларації.
Суд постановив застосувати до неї заставу в розмірі 6 мільйонів гривень, а розгляд резонансного провадження триває.
За матеріалами слідства, підозра стосується можливого приховування у декларації низки активів і витрат. Правоохоронці вважають, що посадовиця не зазначила інформацію про дві квартири у Києві та кошти, витрачені на їхній ремонт. Також слідство звертає увагу на відсутність у декларації даних про оренду житла, користування автомобілем Mercedes-Benz, оплату авіаперельотів і лікування матері.
Питання про обрання запобіжного заходу розглядав Вищий антикорупційний суд. Під час засідання сторона захисту клопотала про проведення слухання у закритому режимі, однак за підсумками розгляду суддя ухвалив рішення визначити заставу у 6 мільйонів гривень.
Нове кримінальне провадження стало продовженням розслідування, в межах якого Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили Стефанішиній підозру. За версією слідства, йдеться про можливе незаконне збагачення та декларування недостовірної інформації.
На початку серпня президент Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Ольги Стефанішиної з посади посла України у США. Сама дипломатка після цього заявила, що ухвалила рішення скласти свої повноваження, тоді як у медіа припускали, що кадрове рішення могло бути пов'язане з антикорупційним розслідуванням.
Слідчі дії у справі тривають, а остаточну правову оцінку обставинам має дати суд після завершення всіх процесуальних процедур.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.