Німеччина знову відмовила Україні в оборонній зброї, - ЗМІ
Берлін виступає за мирний шлях врегулювання російсько-українського конфлікту. Тому міністр оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт категорично відмовляється надати Києву зброю.
Очільниця оборонного відомства ФРН Крістіне Ламбрехт знову відмовила Україні у зброї. Про це інформує німецьке видання Handelsblatt.
За словами міністерки, федеральний уряд має чітка позиція не доставляти зброю в кризові зони, щоб не допустити подальшої ескалації. Ламбрехт також заявила що натомість триває діалог щодо мирного врегулювання. "В українському конфлікті у нас є партнери по переговорах, які повернулися за стіл переговорів - наприклад, в Раді Росія-НАТО і в нормандському форматі. Ось чому зараз наше завдання - знизити ескалацію. Ми хочемо вирішити цей конфлікт мирним шляхом", - заявила міністр оборони Німеччини. Варто зазначити, що посольство України направило офіційний лист уряду Німеччини, в якому просить надати Києву оборонне озброєння, серед якого боєприпаси протиповітряної та протиракетної оборони, а також боєприпаси для кулеметів. ЗСУ також мають нагальну потребу у ЗРК та ПЗРК, антидроновій зброї, приладах нічного бачення, роботах-саперах, цифрових радіостанціях тощо.
ASPI news повідомляло, що раніше голова оборони ФРН Крістіне Ламбрехт висловилася щодо намірів Росії знову атакувати Україну та закликала запровадити персональні санкції проти очільників Кремля. Нагадаємо, що Олексій Резніков застеріг ФРН від відновлення Німецької Демократичної Республіки та будівництва "берлінської стіни". Це може статися, якщо країна не змінить свою позицію щодо справжніх намірів Росії.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.
У Румунії оприлюднили фото уламків російського ударного дрона, який врізався у багатоповерхівку в місті Галац. Інцидент став черговим підтвердженням того, що Москва використовує безпілотники не лише для атак на Україну, а й для політичного тиску на країни Європи.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.