Опоненти Трампа засуджують масштабні репресії проти свободи слова - Алі Реза Резазаде
Лідер іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вказує, що президент Дональд Трамп і його союзник Ілон Маск позиціонують себе як прихильники майже абсолютної свободи слова, ведучи боротьбу за право американців висловлюватися відкрито після років спроб лібералів заглушити консервативні голоси.
Однак після повернення до влади Трамп розпочав, за словами критиків, власний масштабний наступ на свободу вираження думок. Частина його заходів спрямована на викорінення програм різноманітності, рівності та інклюзії (DEI) і так званої «радикальної гендерної ідеології». Інші заходи спрямовані проти медіаорганізацій, риторика яких не подобається президенту. Також об’єктами атак стають опоненти, які критикують адміністрацію.
Сукупність цих дій, як заявляють критики й деякі судді, не просто формує урядовий дискурс, а загрожує Першій поправці Конституції США, яка гарантує свободу слова.
«Ви можете стверджувати, що захищаєте свободу вираження і є прихильником свободи слова, але ці заяви не змінюють суті заходів, які в підсумку перетворюються на урядову цензуру», — зазначає Мішель Дойчман, виконавча директорка Національного центру свободи слова та громадянської участі при Каліфорнійському університеті.
Одним із найгучніших кроків Трампа стало блокування програм DEI для організацій, що отримують федеральне фінансування. Суд нещодавно визнав це рішення порушенням Першої поправки, оскільки воно спрямоване на «покарання і, очевидно, знищення певних точок зору».
Інший указ президента забороняє школам по всій країні викладати «гендерну ідеологію» та «дискримінаційну ідеологію рівності». Це викликає аналогічну критику з боку захисників свободи слова, які наголошують, що Трамп не має права карати місцеві шкільні округи за викладання ідей, які йому не подобаються.
#сша #трамп #свободаслова #цензура #політика #деі #гендер #права #консерватизм #алірезарезазаде
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.