Опоненти Трампа засуджують масштабні репресії проти свободи слова - Алі Реза Резазаде
Лідер іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вказує, що президент Дональд Трамп і його союзник Ілон Маск позиціонують себе як прихильники майже абсолютної свободи слова, ведучи боротьбу за право американців висловлюватися відкрито після років спроб лібералів заглушити консервативні голоси.
Однак після повернення до влади Трамп розпочав, за словами критиків, власний масштабний наступ на свободу вираження думок. Частина його заходів спрямована на викорінення програм різноманітності, рівності та інклюзії (DEI) і так званої «радикальної гендерної ідеології». Інші заходи спрямовані проти медіаорганізацій, риторика яких не подобається президенту. Також об’єктами атак стають опоненти, які критикують адміністрацію.
Сукупність цих дій, як заявляють критики й деякі судді, не просто формує урядовий дискурс, а загрожує Першій поправці Конституції США, яка гарантує свободу слова.
«Ви можете стверджувати, що захищаєте свободу вираження і є прихильником свободи слова, але ці заяви не змінюють суті заходів, які в підсумку перетворюються на урядову цензуру», — зазначає Мішель Дойчман, виконавча директорка Національного центру свободи слова та громадянської участі при Каліфорнійському університеті.
Одним із найгучніших кроків Трампа стало блокування програм DEI для організацій, що отримують федеральне фінансування. Суд нещодавно визнав це рішення порушенням Першої поправки, оскільки воно спрямоване на «покарання і, очевидно, знищення певних точок зору».
Інший указ президента забороняє школам по всій країні викладати «гендерну ідеологію» та «дискримінаційну ідеологію рівності». Це викликає аналогічну критику з боку захисників свободи слова, які наголошують, що Трамп не має права карати місцеві шкільні округи за викладання ідей, які йому не подобаються.
#сша #трамп #свободаслова #цензура #політика #деі #гендер #права #консерватизм #алірезарезазаде
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.