Озвучений графік церемонії інавгурації Байдена
20 січня 46-го президента США Джо Байдена буде приведено до присяги. Цього року через пандемію коронавіруса на інавгурацію замість 200 тисяч гостей запрошена всього тисяча. Більшість заходів транслюватимуть онлайн.
20 січня у Вашингтоні відбудеться довгоочікувана церемонія інавгурації Джо Байдена на посаду 46-го президента Сполучених Штатів Америки. Опубліковано погодинний розклад заходів.
Перші заходи розпочнуться о 8:00 за стандартним східним часом (15:00 за київським часом) з від’їзду Дональда Трампа з Білого дому.
Так, о 15:45 за київським часом Байден і Харріс відвідають церковну службу в соборі Святого Апостола Матвія. О 17:30 приїдуть до Капітолія, де о 18:15 відбудеться присяга Камали Харріс. О 19:00 відбудеться присяга Джо Байдена, потім він виступить з інавгураційною промовою.
О 20:40 Байден і Харріс перевірять готовність військ до параду, о 21:25 — покладання квітів до могили невідомого солдата на Арлінгтонському кладовищі. 22:15 – візит до Білого дому. О 00:15 (21 січня за київським часом) Байден підпише перші укази і будуть приведені до присяги нові члени президентської адміністрації. О 3:48 розпочнеться святкова інавгураційна програма. О 4:55 Байден і Харріс з’являться на балконі Блакитної кімнати в Білому домі.
Раніше кандидат на посаду Державного секретаря США Ентоні Блінкен виступив за надання Україні військової допомоги та сприяння у боротьбі з корупцією. Також ASPI news повідомляло, що Дональд Трамп розповів про Білий дім.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.