Парламентська асамблея НАТО підготувала доповідь щодо України: головні тези
Сьогодні, 13 жовтня, учасники засідання Парламентської асамблеї НАТО у Лондоні оприлюднили доповідь щодо ситуації в Україні.
Доповідь, повний текст якої присутній на сайті ПА НАТО, зачитала представниця Канади Джейн Корді (Jane Cordy).
Головний висновок: Україна потребує підтримки західних демократій, яку можна порівнювати із планом Маршалла, що застосовувався для відновлення Європи після Другої світової війни.
"Україна потребує дійсно амбітного та добре забезпеченого ресурсами пакету допомоги, ймовірно, навіть в обсягах плану Маршалла, який дозволив провести відновлення Західної Європи після Другої світової війни. Успіх України, який може бути досягнутим за допомогою НАТО і ЄС, також міг би посилити саму «причину для існування» (raison d'être) для обох організацій", - наголошується у доповіді.
Автор документу доходить висновку, що Україна все ще має пройти довгий шлях, щоб відповідати критеріям НАТО і ЄС, але перспектива майбутнього членства в цих організаціях має стати для України стимулом для економічного, політичного та соціального розвитку.
"Україна має отримати чіткий сигнал, що таке членство є досяжним, якщо будуть виконані всі необхідні для нього критерії. Євроатлантична спільнота має продемонструвати терпіння та гнучкість стосовно України, виявляти щодо неї скоріше політичний, ніж бюрократичний підхід", - зазначила у документі сенатор Корді.
Вона зауважила, що, окрім фінансової допомоги, Україна продовжує потребувати матеріальної допомоги від Заходу у вигляді обладнання та технологічних платформ, які дадуть їй можливість захищати себе та власні кордони.
"Змістовна та суттєва присутність НАТО у Чорному морі є стратегічною необхідністю. Євроатлантична спільнота має також продовжувати зовнішній тиск на Росію, щоб ця країна припинила дестабілізацію України, виконувала Мінські домовленості, негайно повернула всіх політичних в’язнів, припинила порушення прав людини на окупованих територіях України та поновила свободу судноплавства у Керченській протоці", - йдеться у доповіді.
Автор документу окремо наголосила, що російська влада має за кожної нагоди отримувати нагадування, що незаконна окупація та анексія Криму не буде визнаватися ніколи.
Доповідь містить реалістичний аналіз досягнень України, ходу реформ та розвитку громадянського суспільства, поряд аналізом вразливих місць у перетвореннях, зокрема, у боротьбі з корупцією.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.
У Румунії оприлюднили фото уламків російського ударного дрона, який врізався у багатоповерхівку в місті Галац. Інцидент став черговим підтвердженням того, що Москва використовує безпілотники не лише для атак на Україну, а й для політичного тиску на країни Європи.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.