Павло Фукс пояснив, чому Ілон Маск порівняв прем'єра Канади із Гітлером
Після критики винахідник видалив мем. Але цим малюнком він хотів показати, як бореться канадський уряд з далекобійниками, пише бізнесмен і меценат Павло Фукс.
У мемі, прем'єр-міністра Канади Джастіна Трюдо порівняли з Гітлером. На зображенні лідер нацистів каже: "Не порівнюйте мене з Трюдо, у мене був бюджет". Так власник Tesla та SpaceX висловив ставлення до "Конвою свободи" (Freedom Convoy). Далекобійники Канади вже кілька тижнів блокують мости та дороги, протестуючи проти керівництва країни і коронавірусних обмежень.
Минулоріч у листопаді уряд Канади на в'їзді до країни зобов'язав водіїв усіх вантажівок проходити подвійну вакцинацію. Локальні протести проти заходу переросли у масштабний рух, через що Трюдо вперше в історії країни запровадив надзвичайний стан. А мем про Гітлера став відповіддю Маска на новину про те, що уряд заборонив банкам взаємодіяти з 34 криптоадресами, пов'язаними з далекобійниками.
Користувачі соцмереж звинуватили Маска в неетичності та знеціненні жертв нацизму. Незабаром до критики приєдналися Американський єврейський комітет та музей Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.
Вчора, 17 лютого, Маск видалив твіт. Бізнесмен не став відповідати на критику, але запропонував передплатникам ознайомитися з The Wages of Destruction Адама Туза — книгою про економічну історію нацистської Німеччини.
Нагадаємо, раніше Павло Фукс повідомив, що вперше у 2022 році компанія SpaceX вивела на орбіту чергову партію інтернет-супутників Starlink. У космос вирушили 49 супутників. Раніше Павло Фукс розповів, що на борту ракети Falcon 9 Ілона Маска запустять перший супутник-фабрику.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.