Під посольством Ірану в Києві відбулася акція на підтримку протестів у країні – Резазаде (Фото, Відео)
У неділю, 18 січня, біля посольства Ірану в Києві відбулася акція солідарності з іранцями, які з кінця грудня виходять на масові антиурядові протести проти Ісламської республіки. У заході взяли участь десятки людей, більшість з яких — етнічні іранці, що нині проживають в Україні.
Мітинг розпочався з хвилини мовчання — на згадку про загиблих учасників протестів в Ірані та українських військових, які віддали життя, захищаючи Україну від російської агресії. Учасники принесли іранські прапори та портрети Рези Пахлаві — наслідного принца з династії шаха, скинутої внаслідок Ісламської революції 1979 року. Саме навколо Пахлаві, як символу світської та демократичної альтернативи режиму, нині об’єднується іранська опозиція.
Під час мітингу звучали гасла «Смерть Ісламській республіці» та «Хай живе король», які стали впізнаваними символами протестного руху в самому Ірані.
Серед учасників акції був міжнародний експерт і перший віцепрезидент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде. Саме він відкрив мітинг та став першим спікером протестної акції. Він народився в іранському місті Шираз і прожив у країні половину свого життя. Проте, через вплив проросійських сил і репресивну політику режиму він був змушений залишити Іран, переїхати до України та згодом отримати українське громадянство.
«Сьогодні я вдруге у своєму житті стикаюся з російською агресією. Спочатку — опосередковано в Ірані, де москва роками підтримувала репресивний режим. Тепер — безпосередньо в Україні, яку росія знищує відкритою війною», — зазначив Резазаде.
Він наголосив, що співпраця між кремлем та іранською владою має прямі наслідки для безпеки українців. «рф передає Ірану технології та ресурси, а Іран, у свою чергу, постачає росії ударні дрони Shahed, якими атакують міста та громадян України. Корпус вартових ісламської революції безпосередньо причетний до загибелі українців», — підкреслив він.
На думку Резазаде, нинішні протести в Ірані та війна в Україні є частинами одного глобального протистояння. «Це боротьба не лише за зміну режиму в Ірані чи за територіальну цілісність України. Це боротьба проти авторитарних союзів, які будують свою силу на страху, насильстві та експорті війни», — заявив експерт.
Учасники акції наголошували, що міжнародна спільнота не має права ігнорувати події в Ірані, так само як не може закривати очі на російсько-іранський військовий союз. За їхніми словами, солідарність між народами, які постраждали від репресивних режимів, стає ключовим фактором глобальної безпеки.

#алірезазаде #резазаде #іран #протести #київ #іранськаопозиція #рф #shahed #війна #міжнароднабезпека #україна
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.