Пілоти, які посадили в полі літак, отримали звання Героїв
Президент Росії Володимир Путін підписав указ про присвоєння звань Героїв Росії льотчикам "Уральських авіаліній", які екстрено посадили літак на кукурудзяне поле в Підмосков'ї.
Літак, який слідував за маршрутом Москва-Сімферополь, здійснив аварійну посадку після того, як в його двигуни потрапили птахи, повідомляє "Настоящее Время".
Перший пілот 41-річний Дамір Юсупов, другий - 23-річний Георгій Мурзін.
Юсупов розповів, що під час відмови обох двигунів рішення ситуації змінювалося кілька разів.
"Рішення змінювалося кілька разів. Я планував набрати певну висоту і на ній затриматися, відпрацювати відмову, вирішити, правильно розрахувати все. Але, як виявилося потім, часу було дуже мало. З одним двигуном ми планували повернутися в аеропорт. Я вирішив не випускати шасі, тому що це було безпечніше для посадки", - розповів Юсупов.
Як повідомлялося, в результаті загоряння двигуна авіалайнер А-321, що вилетів з аеропорту Жуковський в окупований Росією Сімферополь, був змушений здійснити екстрену посадку в полі неподалік від Малаховки.
Пізніше стало відомо, що командир літака А321, який екстрено здійснив посадку на кукурудзяному полі в Підмосков'ї, при посадці не став випускати шасі. Однак виробник рекомендує сідати на суходіл з випущеними шасі.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.