План Трампа щодо Гази: що означає згода Нетаньяху та чи піде на це ХАМАС – Резазаде
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху погодився на запропоновану президентом США Дональдом Трампом мирну угоду щодо завершення війни в Газі, яка триває вже майже два роки. У Білому домі заявили, що документ передбачає негайне припинення бойових дій та звільнення заручників протягом 72 годин після згоди обох сторін.
Водночас головна інтрига залишається: чи підтримає цю ініціативу ХАМАС.
Міжнародний експерт, перший віцепрезидент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде наголошує, що згода Нетаньяху — важливий, але не остаточний крок.
«Трамп демонструє бажання увійти в історію як президент, який зупинив війну на Близькому Сході. Його риторика — “вічний мир у цивілізації” — це класичний приклад політичного символізму. Але головна проблема полягає не в ізраїльській згоді, а в тому, чи готовий ХАМАС відмовитися від зброї та фактично від контролю над Газою», — пояснює Резазаде.
За його словами, ізраїльська згода була передбачуваною, адже угода формально «досягає воєнних цілей Ізраїлю». Проте головний бар’єр — позиція палестинського руху. «Для ХАМАС питання не лише у припиненні бойових дій, а й у збереженні політичної легітимності. Якщо план означає їхній роззброєння та вигнання з Гази, шансів на швидку згоду практично немає», — вважає експерт.
Резазаде також підкреслює, що за фасадом урочистих заяв у Вашингтоні стоїть прагнення США перезапустити архітектуру близькосхідної політики. «Трамп намагається продемонструвати, що може зробити те, чого не вдалося його попередникам: об’єднати Ізраїль і ключових арабських партнерів навколо одного плану. Але реальність значно складніша — без реального компромісу з палестинською стороною жоден сценарій не стане довгостроковим», — зазначає він.
У ХАМАС тим часом заявили, що розглянуть пропозицію, якщо вона «не суперечитиме інтересам палестинців». За оцінкою експерта, це сигнал, що рух намагається виграти час і продемонструвати, що він не відкидає діалог, але й не готовий поступатися ключовими позиціями.
«Нинішній план — це радше дипломатичний експеримент, ніж реальний прорив. Якщо ХАМАС не підпише угоду, Трамп уже пообіцяв “повну підтримку Ізраїлю”, що фактично легітимізує подальші воєнні дії. Це означає, що мир залежить не від підписів під документом, а від того, наскільки сторони готові жертвувати власними політичними інтересами», — підсумував Резазаде.
#трамп #нетаньяху #газa #хамас #ізраїль #сша #резазаде #близькийсхід
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.