Польща має намір відмовитись від поставок газу з Росії вже з 2023 року
Польща відмовиться від достачання газу з Росії з 2023 року. Влада країни вважає, що газопровід Baltic Pipe повністю забезпечить її потреби. Введення цього об'єкту в експлуатацію очікується у 2022 році.
Польща не буде продовжувати контракт з "Газпромом", на тлі можливого запуску газопроводу Baltic Pipe, що зв'язує норвезькі газові родовища з Польщею і Данією, c 1 жовтня 2022 року. Про це повідомив повноважний представник уряду країни в області стратегічної енергетичної інфраструктури Петро Наїмські, передає Euractiv в середу, 15 вересня.
"Польща продовжує процес диверсифікації джерел енергії - газ є основним ресурсом, здатним обмежити залежність країни від вугілля. Обсяг газу, який ми будемо використовувати в Польщі, виросте на 50% до 2030 року або невдовзі після цього", - заявив Наїмські.
За словами Наїмські, оскільки польська енергетична компанія Gaz-System займається будівництвом з'єднань газових потоків з сусідніми країнами, це дозволить забезпечити країну необхідним обсягом палива, не вдаючись до російських джерел. Балтійський газопровід являє собою об'єкт, що з'єднує норвезькі родовища газу з Данією і Польщею. Після введення в експлуатацію потужність транспортування газу складе близько 10 мільярдів кубометрів на рік. Наїмські додав, що затримки в будівництві трубопроводу були пов'язані з певними екологічними питаннями, "які тепер були вирішені нашими данськими партнерами".
Нагадаємо, що ціна на газ в Європі побила новий рекорд, досягнувши позначки в 800 доларів США за тисячу кубометрів. Також ASPI news повідомляло, що у США достатньо підстав, щоб ввести санкції проти російського "Газпрому".
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив про перемогу своєї партії на парламентських виборах, отримавши мандат на продовження курсу, який дедалі більше віддаляє країну від політичного впливу Росії.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.
У Румунії оприлюднили фото уламків російського ударного дрона, який врізався у багатоповерхівку в місті Галац. Інцидент став черговим підтвердженням того, що Москва використовує безпілотники не лише для атак на Україну, а й для політичного тиску на країни Європи.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив про перемогу своєї партії на парламентських виборах, отримавши мандат на продовження курсу, який дедалі більше віддаляє країну від політичного впливу Росії.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.