Посол США назвав умови поліпшення відносин між США і Росією
Висунутий президентом США Дональдом Трампом надзвичайний і повноважний посол США в РФ Джон Хантсман вважає своєю головною метою на посту посла відновлення відносин Вашингтона і Москви, але для цього Росія повинна зробити «перший крок» - відновити суверенітет України по всій території.
Читайте також: Угорщина налаштована об'єднатися з Росією для спільного тиску на Україну
"Ми не повинні думати, що це станеться легко або швидко. Але я вважаю, що з доброю волею обох сторін ми зможемо подолати кризу і почати ефективну спільну роботу з розв'язання кількох ключових питань", - додав Джон Хантсман.
Зараз зв'язки між США і Росією - "дуже складні стосунки з низьким рівнем довіри" вважає посол.
Раніше 56-річний Хантсман був послом США в Сінгапурі за Джорджа Буша-старшого, губернатором Юти при Джорджі Буші-молодшому, послом в КНР за Барака Обами, а також працював в раді директорів компаній Chevron, Caterpillar, Ford і Hilton. У 2012 році Джон Хантсман став одним з кандидатів в президенти від республіканців, але незабаром вийшов з передвиборчої гонки.
Протягом своєї кар'єри він чергував бізнес і політику. До недавнього часу він очолював експертно-аналітичний центр Atlantic Council.
Читайте також: Росія викрала держтаємниці США за допомогою антивірусу «Касперського» - The Wall Street Journal
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.