Президент Молдови заявив про готовність надати широку автономію Придністров'ю
Президент Молдови Ігор Додон заявив, що готовий надати невизнаному Придністров'ю широку автономію.
Про це 7 лютого він заявив відеозверненні.
За його словами, за останні роки Кишинів зробив багато кроків на зустріч невизнаній республіці. Зокрема, визнав дипломи придністровських вишів, розв'язав проблему видачі реєстраційних автомобільних номерів, також ведеться робота по усуненню роумінгу в телефонних мережах.
Водночас Додон наголосив, що політичне врегулювання може відбутися тільки в результаті переговорів.
"Як будемо політично це інтегрувати, як цю проблему вирішити? Потрібно сідати і розмовляти. Ми готові вийти з цієї ситуації, готові дати гарантії, готові дати досить широку автономію", – сказав Додон.
Він додав, що на переговорах сторони повинні визнати спільне майбутнє.
"Тому що не буде незалежності цього регіону, ви це все розумієте. Єдиний вихід - потрібно бути разом, сісти поряд і це вирішити", – додав президент Молдови.
Варто зазначити, що Придністров'я – самопроголошена держава, яку не визнає міжнародна спільнота, в тому числі і Україна. Незалежність так званої "ПМР" було проголошено у серпні 1991 року за активної участі російської армії.
Зараз на території Придністров’я розміщується контингент російських збройних сил і військова частина №13962 – два батальйони загальною чисельністю близько тисячі осіб.
Нагадаємо, у липні 2019 року президент Молдови Ігор Додон заявляв, що статус Придністров'я може розглядатись не раніше, ніж через півроку.
Також повідомлялось, що міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що сценарій Придністров'я в Україні не повториться, і головне завдання уряду – це повернення українських громадян:
"Ми не здамо української території і повідомили росіян про наші червоні лінії. Тому не дозволимо, щоб Росія зафіксувала своє панування на частинах української території, як наприклад, це сталось в Молдові з Придністров’ям. Ми хочемо повернути наших громадян. І якщо це не є можливим, нам потрібно буде вдатись до інших засобів, про які зараз говорити ще рано".
Американський президент Дональд Трамп оголосив, що готовий направити своїх представників до Москви для переговорів. У Києві та Вашингтоні цей крок розглядають як потенційний дипломатичний маневр, який може змінити баланс сил у війні, але водночас викликає сумніви щодо реальних намірів Кремля.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп оголосив про виведення військових та ракетних підрозділів із Німеччини, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО. Це рішення може суттєво змінити баланс сил у Європі та поставити нові виклики для безпеки континенту.
Американський президент Дональд Трамп оголосив, що готовий направити своїх представників до Москви для переговорів. У Києві та Вашингтоні цей крок розглядають як потенційний дипломатичний маневр, який може змінити баланс сил у війні, але водночас викликає сумніви щодо реальних намірів Кремля.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.