Президент Молдови заявив про готовність надати широку автономію Придністров'ю
Президент Молдови Ігор Додон заявив, що готовий надати невизнаному Придністров'ю широку автономію.
Про це 7 лютого він заявив відеозверненні.
За його словами, за останні роки Кишинів зробив багато кроків на зустріч невизнаній республіці. Зокрема, визнав дипломи придністровських вишів, розв'язав проблему видачі реєстраційних автомобільних номерів, також ведеться робота по усуненню роумінгу в телефонних мережах.
Водночас Додон наголосив, що політичне врегулювання може відбутися тільки в результаті переговорів.
"Як будемо політично це інтегрувати, як цю проблему вирішити? Потрібно сідати і розмовляти. Ми готові вийти з цієї ситуації, готові дати гарантії, готові дати досить широку автономію", – сказав Додон.
Він додав, що на переговорах сторони повинні визнати спільне майбутнє.
"Тому що не буде незалежності цього регіону, ви це все розумієте. Єдиний вихід - потрібно бути разом, сісти поряд і це вирішити", – додав президент Молдови.
Варто зазначити, що Придністров'я – самопроголошена держава, яку не визнає міжнародна спільнота, в тому числі і Україна. Незалежність так званої "ПМР" було проголошено у серпні 1991 року за активної участі російської армії.
Зараз на території Придністров’я розміщується контингент російських збройних сил і військова частина №13962 – два батальйони загальною чисельністю близько тисячі осіб.
Нагадаємо, у липні 2019 року президент Молдови Ігор Додон заявляв, що статус Придністров'я може розглядатись не раніше, ніж через півроку.
Також повідомлялось, що міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що сценарій Придністров'я в Україні не повториться, і головне завдання уряду – це повернення українських громадян:
"Ми не здамо української території і повідомили росіян про наші червоні лінії. Тому не дозволимо, щоб Росія зафіксувала своє панування на частинах української території, як наприклад, це сталось в Молдові з Придністров’ям. Ми хочемо повернути наших громадян. І якщо це не є можливим, нам потрібно буде вдатись до інших засобів, про які зараз говорити ще рано".
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.