Президент Молдови заявив про готовність надати широку автономію Придністров'ю
Президент Молдови Ігор Додон заявив, що готовий надати невизнаному Придністров'ю широку автономію.
Про це 7 лютого він заявив відеозверненні.
За його словами, за останні роки Кишинів зробив багато кроків на зустріч невизнаній республіці. Зокрема, визнав дипломи придністровських вишів, розв'язав проблему видачі реєстраційних автомобільних номерів, також ведеться робота по усуненню роумінгу в телефонних мережах.
Водночас Додон наголосив, що політичне врегулювання може відбутися тільки в результаті переговорів.
"Як будемо політично це інтегрувати, як цю проблему вирішити? Потрібно сідати і розмовляти. Ми готові вийти з цієї ситуації, готові дати гарантії, готові дати досить широку автономію", – сказав Додон.
Він додав, що на переговорах сторони повинні визнати спільне майбутнє.
"Тому що не буде незалежності цього регіону, ви це все розумієте. Єдиний вихід - потрібно бути разом, сісти поряд і це вирішити", – додав президент Молдови.
Варто зазначити, що Придністров'я – самопроголошена держава, яку не визнає міжнародна спільнота, в тому числі і Україна. Незалежність так званої "ПМР" було проголошено у серпні 1991 року за активної участі російської армії.
Зараз на території Придністров’я розміщується контингент російських збройних сил і військова частина №13962 – два батальйони загальною чисельністю близько тисячі осіб.
Нагадаємо, у липні 2019 року президент Молдови Ігор Додон заявляв, що статус Придністров'я може розглядатись не раніше, ніж через півроку.
Також повідомлялось, що міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що сценарій Придністров'я в Україні не повториться, і головне завдання уряду – це повернення українських громадян:
"Ми не здамо української території і повідомили росіян про наші червоні лінії. Тому не дозволимо, щоб Росія зафіксувала своє панування на частинах української території, як наприклад, це сталось в Молдові з Придністров’ям. Ми хочемо повернути наших громадян. І якщо це не є можливим, нам потрібно буде вдатись до інших засобів, про які зараз говорити ще рано".
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».