Президент Молдови заявив про готовність надати широку автономію Придністров'ю
Президент Молдови Ігор Додон заявив, що готовий надати невизнаному Придністров'ю широку автономію.
Про це 7 лютого він заявив відеозверненні.
За його словами, за останні роки Кишинів зробив багато кроків на зустріч невизнаній республіці. Зокрема, визнав дипломи придністровських вишів, розв'язав проблему видачі реєстраційних автомобільних номерів, також ведеться робота по усуненню роумінгу в телефонних мережах.
Водночас Додон наголосив, що політичне врегулювання може відбутися тільки в результаті переговорів.
"Як будемо політично це інтегрувати, як цю проблему вирішити? Потрібно сідати і розмовляти. Ми готові вийти з цієї ситуації, готові дати гарантії, готові дати досить широку автономію", – сказав Додон.
Він додав, що на переговорах сторони повинні визнати спільне майбутнє.
"Тому що не буде незалежності цього регіону, ви це все розумієте. Єдиний вихід - потрібно бути разом, сісти поряд і це вирішити", – додав президент Молдови.
Варто зазначити, що Придністров'я – самопроголошена держава, яку не визнає міжнародна спільнота, в тому числі і Україна. Незалежність так званої "ПМР" було проголошено у серпні 1991 року за активної участі російської армії.
Зараз на території Придністров’я розміщується контингент російських збройних сил і військова частина №13962 – два батальйони загальною чисельністю близько тисячі осіб.
Нагадаємо, у липні 2019 року президент Молдови Ігор Додон заявляв, що статус Придністров'я може розглядатись не раніше, ніж через півроку.
Також повідомлялось, що міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що сценарій Придністров'я в Україні не повториться, і головне завдання уряду – це повернення українських громадян:
"Ми не здамо української території і повідомили росіян про наші червоні лінії. Тому не дозволимо, щоб Росія зафіксувала своє панування на частинах української території, як наприклад, це сталось в Молдові з Придністров’ям. Ми хочемо повернути наших громадян. І якщо це не є можливим, нам потрібно буде вдатись до інших засобів, про які зараз говорити ще рано".
Російський лідер Володимир Путін наближає для себе найгірший сценарій розвитку війни, відмовляючись від припинення вогню та продовжуючи курс на ескалацію.
Падіння російської крилатої ракети Х-101 на території Польщі після чергової масованої атаки по Україні викликало нову дискусію про можливості систем протиповітряної оборони НАТО.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія може вдатися до нової провокації, щоб перевірити рішучість Північноатлантичного альянсу. На його думку, Кремль здатний свідомо створити інцидент із залученням країн НАТО, однак будь-яка спроба випробувати єдність союзників отримає скоординовану та рішучу відповідь.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте відреагував на падіння російської крилатої ракети Х-101 у Люблінському воєводстві, назвавши інцидент прямим наслідком війни Росії проти України.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що погіршення ситуації для Росії у війні проти України та зростання внутрішнього тиску на Кремль можуть змусити Володимира Путіна вдатися до небезпечних і непередбачуваних дій.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що нинішня криза, в якій опинилася Росія через війну, міжнародну ізоляцію та санкції, нібито стала для країни «ідеальною». За його словами, саме ці випробування буцімто зміцнили російську державу, посилили суверенітет і згуртували суспільство навколо влади.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не виключає силового сценарію щодо Ірану, якщо дипломатичні зусилля не принесуть результату.
Російський лідер Володимир Путін вдруге за літо ухвалив рішення про збільшення чисельності Збройних сил РФ.
Росія може вдатися до масштабної провокації проти Великої Британії та країн НАТО вже найближчими місяцями.
Президент США Дональд Трамп під час вечері з кореспондентами Білого дому несподівано заговорив про можливість залишитися в Овальному кабінеті довше, ніж дозволяє Конституція.
Російський лідер Володимир Путін наближає для себе найгірший сценарій розвитку війни, відмовляючись від припинення вогню та продовжуючи курс на ескалацію.
Падіння російської крилатої ракети Х-101 на території Польщі після чергової масованої атаки по Україні викликало нову дискусію про можливості систем протиповітряної оборони НАТО.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія може вдатися до нової провокації, щоб перевірити рішучість Північноатлантичного альянсу. На його думку, Кремль здатний свідомо створити інцидент із залученням країн НАТО, однак будь-яка спроба випробувати єдність союзників отримає скоординовану та рішучу відповідь.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте відреагував на падіння російської крилатої ракети Х-101 у Люблінському воєводстві, назвавши інцидент прямим наслідком війни Росії проти України.