Президент Туреччини обвинуватив США у спробах шантажу
Свою заяву турецький лідер зробив на тлі розгляду справи співробітника турецького банку Рези Зарраба, якого обвинувачують в обході санкцій США проти Ірану.
Зарраб нині співпрацює із прокуратурою Сполучених Штатів. За його словами, Ердоган, перебуваючи на посаді прем'єр-міністра Туреччини, санкціонував схему обходу американських санкцій проти Ірану.
Читайте також: Ердоган сприятиме у справі звільненні Сенцова
За словами турецького лідера, ці свідчення – спроба підірвати економіку Туреччини і частина сценарію опозиційного турецького проповідника Фетхуллаха Гюлена, обвинуваченого у спробі державного перевороту в країні у 2016 році.
Ердоган заявив, що ця справа – сценарій, "створений за океаном". "Вибачте, але ми не піддамося цьому шантажу", – сказав президент Туреччини.
Він також додав, що Туреччина діяла і діє відповідно до лінії ООН.
17 травня 2017 року адміністрація президента США запровадила нові санкції за участь у програмі зі створення балістичних ракет в Ірані щодо деяких іранських і китайських чиновників і компаній.
Попереднього разу міністерство фінансів США вводило додаткові санкції щодо Ірану 3 лютого. Тоді до санкційного списку потрапило 13 громадян Ірану, Об'єднаних Арабських Еміратів, Китаю, Кувейту і Лівану. Окрім того, у ньому є 12 компаній із цих країн. У мінфіні США повідомили, що обмеження ввели в рамках боротьби з тероризмом і через порушення режиму нерозповсюдження ядерної зброї.
20 липня 2015 року Рада Безпеки ООН схвалила угоду, спрямовану на обмеження ядерної програми Ірану в обмін на зняття з нього санкцій. Іран гарантував, що відмовиться від ідеї створення ядерної зброї. За 10 років, у разі виконання Іраном умов ядерної угоди, всі обмеження і умови, що містяться у цій резолюції ООН, припинять свою дію.
29 січня 2017 року Іран провів випробування балістичних ракет середньої дальності.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.