Протести в Гонконзі: поліція в розгоні демонстрантів застосувала сльозогінний газ
У суботу, 10 серпня Гонконг захопила нова хвиля протестів: поліція випустила сльозогінний газ, щоб розігнати демонстрантів.
Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.
Як зазначає видання, антиурядові протести в Гонконзі викликали серйозну політичну кризу за останні 10 років.
Протестувальники в суботу, 10 серпня, з новою силою кидають виклик уряду Пекіна, повідомляється в публікації.
Також повідомляється, що в суботу активісти почали збиратися по всьому місту.
Поліція застосувала до демонстрантів сльозогінний газ, після того, як декілька сотень активістів, які пройшли через Тай По на півночі Гонконгу, забарикадували перехрестя в районі Тай Вай.
Відзначається, що кількість випущеного газу поширилася навіть на станцію метро, змушуючи пасажирів чхати та кашляти
"Якщо уряд думає, що ми здамося і більше не вийдемо, вони помиляються", - сказав 20-річний студент Кріс Вонг з Тай По.
"Керрі Лам зараз поширює брехню і звинувачує нас у руйнуванні економіки Гонконгу. Але саме вона руйнує Гонконг", - сказав він.
Як повідомляється Керрі Лам, лідер Гонконгу, заявила в п'ятницю, 9 серпня, що економіка країни страждає від протестів, які почалися в червні 2019 року.
Китай, тим часом, зажадав, щоб флагманський перевізник міста Cathay Pacific Airways усунув персонал, що бере участь в демонстраціях.
Один з його пілотів був заарештований минулого тижня, повідомляє Reuters.
Попередження Керрі Лами про економіку і націленість Китаю на ключовий гонконзький бізнес підкреслюють посилення позиції влади в боротьбі з кризою.
Вранці в суботу, в ході двох окремих протестів, невеликі групи літніх людей та їх сімей пройшли маршем біля ділового району фінансового центру.
Обидва марші були мирними.
Як зазначається, у суботу, 10 серпня, тисячі активістів заповнили зал очікування місцевого аеропорту. Деякі з них сиділи й вигукували гасла, в той час як інші малювали плакати протесту і вітали пасажирів, що прибувають.
Повідомлень про збої в польотах не надходило.
Протести почалися після того, як уряд Гонконгу спробував представити законопроєкт про екстрадицію, який дозволив би обвинуваченим бути відправленими в материковий Китай для судового розгляду.
Законопроєкт був припинений, але протестувальники посилили свої вимоги й тепер закликають до більшої демократії та відставки Лами.
Протести були засуджені центральним урядом в Пекіні. Китай також звинуватив іноземні держави в розпалюванні заворушень.
Гонконгу були гарантовані свободи, не надані у материковому Китаї, включаючи незалежну судову систему, за формулою "одна країна, дві системи", коли Великобританія повернула Китаю в 1997 році.
Повідомляється, що більш масштабний протест запланований на неділю, 11 серпня, в тому числі в Шам-Шуй-За, робочому районі, який був місцем запеклих зіткнень між активістами та поліцією.
Уряд оголосив, що громадські будівлі, такі як басейни та бібліотеки, будуть закриті в неділю вдень.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Колишній командувач Об’єднаного оперативного командування Канади Крістофер Коутс заявив, що завершення війни Росії проти України потребує не лише дипломатичних зусиль, а й зміни політичної реальності в Москві. За його словами, стабільний мир неможливий, поки Путін залишається при владі.
Майбутнє завершення війни Росії проти України стане не фіналом великого геополітичного протистояння, а початком масштабної перебудови всієї системи безпеки на континенті.
Росія усвідомлює, що спроба військової агресії проти Естонії або будь-якої іншої країни Північноатлантичного альянсу приречена на провал.
Лід: Президент США Дональд Трамп та його союзники в Республіканській партії обговорюють можливість ухвалення в Конгресі резолюції, яка мала б анулювати або “стерти” два імпічменти, оголошені Трампу під час його першого президентського терміну.
Верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін дедалі більше ризикують опинитися в пастці власних уявлень про світ, що ускладнює ухвалення рішень щодо війни в Україні та міжнародної безпеки.
Європейські союзники України розробляють нову дипломатичну стратегію, покликану залучити президента США Дональда Трампа до спільного плану щодо можливих переговорів із Росією.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск виступив із різкою критикою ксенофобських та антиукраїнських висловлювань, які пролунали від представників польської опозиції, попередивши про небезпеку поширення мови ненависті в суспільстві.
Російський президент Володимир Путін, за даними журналістських розслідувань і низки медіа, суттєво посилив заходи безпеки навколо своєї резиденції на Валдаї та міг перевезти туди найближчих членів родини.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Колишній командувач Об’єднаного оперативного командування Канади Крістофер Коутс заявив, що завершення війни Росії проти України потребує не лише дипломатичних зусиль, а й зміни політичної реальності в Москві. За його словами, стабільний мир неможливий, поки Путін залишається при владі.
Майбутнє завершення війни Росії проти України стане не фіналом великого геополітичного протистояння, а початком масштабної перебудови всієї системи безпеки на континенті.
Росія усвідомлює, що спроба військової агресії проти Естонії або будь-якої іншої країни Північноатлантичного альянсу приречена на провал.