Протести в Іраку: влада ввела в столиці комендантську годину
Антиурядові протести, які тривають в Іраці з вівторка, 1 жовтня, стали приводом для оголошення владою в Багдаді комендантської години.
Про це повідомляє Анадолу в четвер, 3 жовтня.
Прем'єр-міністр Іраку Аділь Абдулмехді доручив силам безпеки ввести комендантську годину з метою захисту громадського порядку і запобігання провокацій у столиці.
Пересування вулицями дозволено тільки в екстрених випадках і авіапасажирам, підкреслив прем'єр-міністр.
Як повідомляє поліція Багдада, комендантська година почала діяти з середи, 2 жовтня.
Раніше повідомлялося, що в Багдаді на площі Тахрір сталося жорстоке зіткнення демонстрантів з силовими структурами Іраку.
Місцеві ЗМІ повідомили, що зіткнення сталися у вівторок, 1 жовтня, в результаті яких одна людина загинула, і 200 осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Такі дані були отримані від місцевих чиновників, які прокоментували ситуацію в столиці Іраку.
Крім того представники влади заявили, що також один протестуючий загинув і ще близько 20 були поранені в місті Нассирія після подібної акції протесту.
Міністерство охорони здоров'я Іраку заявило, що серед постраждалих 160 цивільних і 40 представників сил безпеки.
Протести по всьому Іраку за останні місяці привели до поранень десятків людей.
Юрій Ушаков, помічник президента Росії, фактично поховав надії на виконання непублічних домовленостей, досягнутих між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом під час їхньої зустрічі на Алясці.
Лід: Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про відставку з посади глави уряду та лідера Лейбористської партії на тлі зростання внутрішньопартійного тиску й падіння політичної підтримки.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Юрій Ушаков, помічник президента Росії, фактично поховав надії на виконання непублічних домовленостей, досягнутих між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом під час їхньої зустрічі на Алясці.
Лід: Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про відставку з посади глави уряду та лідера Лейбористської партії на тлі зростання внутрішньопартійного тиску й падіння політичної підтримки.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.