Путін про дрон у Румунії: "Це провокація Києва» — Європа відповідає різко"
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Після падіння російського безпілотника на житловий будинок у румунському місті Галац, де постраждали мирні мешканці, Володимир Путін заявив, що інцидент нібито є «провокацією України». Кремль намагається використати трагедію для виправдання власної агресії, проте міжнародна спільнота сприйняла слова російського президента як чергову спробу маніпуляції. Європейські лідери наголосили, що саме Москва несе повну відповідальність за ескалацію, яка вже зачіпає територію країн-членів ЄС та НАТО.
Інцидент у Галаці стався під час масованої атаки РФ на Україну, коли десятки дронів були запущені в напрямку прикордонних регіонів. Один із них врізався у десятиповерховий житловий будинок, поранивши двох людей. Румунія назвала подію «серйозною та безвідповідальною ескалацією» та поінформувала союзників і генсека НАТО.
Путін у своїй заяві намагався перекласти провину на Київ, стверджуючи, що Україна нібито прагне втягнути сусідні країни у конфлікт. Однак європейські політики відреагували жорстко: президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала падіння дрона «перетином нової межі агресії Кремля», а генсек НАТО Марк Рютте пообіцяв посилити оборону східного флангу.
Україна у відповідь заявила, що трагедія в Галаці є прямим наслідком російської агресії, яка становить загрозу не лише для Києва, а й для всього регіону. Постійний представник України при ООН Андрій Мельник наголосив, що Кремль намагається маніпулювати фактами, але реальність очевидна: російські дрони вже падають на територію Європейського Союзу.
Таким чином, падіння дрона в Румунії стало не лише локальною трагедією, а й міжнародним сигналом: війна Росії проти України дедалі більше зачіпає сусідні держави, а заяви Путіна лише підтверджують його прагнення перекласти відповідальність за власну агресію.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.