Путін розуміє, що Росія програє у війні з НАТО, – експерт пояснив, чого досяг Кремль у переговорах з Заходом
Останній раунд переговорів між Росією і США, НАТО та ОБСЄ закінчилися у четвер, 13 січня, без жодних видимих результатів. Чому російська делегація під час перемовин поводилася показово зухвало, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
"Попри поширену думку, що напружені стосунки Росії з Заходом взагалі та США, зокрема, змусять фінансово-політичні еліти РФ через загрози санкцій тиснути на президента країни Володимира Путіна, цього не відбудеться. Останні роки владу в Росії поступово перебирають силовики, якім взагалі за законом заборонений виїзд за кордон. Згадайте, періодично з'являються повідомлення у ЗМІ, що у якогось звичайного російського полковника МВД, який впав у немилість, правоохоронці знаходять дома сотні мільйонів доларів готівкою. Тобто опора режиму Путіна знаходиться в Росії. Силовики отримують свій пайок, їх повністю влаштовують порядки, які чинна влада встановила у державі", – зазначив Голобуцький.
Експерт підкреслив, що це дозволяє нехтувати інтересами російських "псевдо еліт", міцно пов'язаних з Заходом. При цьому Кремлю вистачає хисту не воювати прямо ані з США, ані з ЄС, тому родинам вищих керівників держави, які давно живуть за кордоном, нічого не загрожує.
"Москва воює лише з Україною. Цивілізовані держави для Росії є надійними торгівельними партнерами. Вони їм продають вуглеводні, а купують натомість авто, електроніку тощо. Попри заяви, Путін чудово розуміє, що воювати з Заходом нереально. А ультиматуми Кремля до США та НАТО – не більш ніж гра на внутрішню російську публіку. Хоча кількох зовнішньополітичних цілей Путін таки досяг. По-перше, Росія повністю виключила з процесу Європу та напряму розмовляє з США. По-друге, вдало для себе зробила вкидання про можливість розміщення ракет у Венесуелі на Кубі. Це відкриває нові можливості для перемовин", – підсумував Голобуцький.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.