Путін розуміє, що Росія програє у війні з НАТО, – експерт пояснив, чого досяг Кремль у переговорах з Заходом
Останній раунд переговорів між Росією і США, НАТО та ОБСЄ закінчилися у четвер, 13 січня, без жодних видимих результатів. Чому російська делегація під час перемовин поводилася показово зухвало, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
"Попри поширену думку, що напружені стосунки Росії з Заходом взагалі та США, зокрема, змусять фінансово-політичні еліти РФ через загрози санкцій тиснути на президента країни Володимира Путіна, цього не відбудеться. Останні роки владу в Росії поступово перебирають силовики, якім взагалі за законом заборонений виїзд за кордон. Згадайте, періодично з'являються повідомлення у ЗМІ, що у якогось звичайного російського полковника МВД, який впав у немилість, правоохоронці знаходять дома сотні мільйонів доларів готівкою. Тобто опора режиму Путіна знаходиться в Росії. Силовики отримують свій пайок, їх повністю влаштовують порядки, які чинна влада встановила у державі", – зазначив Голобуцький.
Експерт підкреслив, що це дозволяє нехтувати інтересами російських "псевдо еліт", міцно пов'язаних з Заходом. При цьому Кремлю вистачає хисту не воювати прямо ані з США, ані з ЄС, тому родинам вищих керівників держави, які давно живуть за кордоном, нічого не загрожує.
"Москва воює лише з Україною. Цивілізовані держави для Росії є надійними торгівельними партнерами. Вони їм продають вуглеводні, а купують натомість авто, електроніку тощо. Попри заяви, Путін чудово розуміє, що воювати з Заходом нереально. А ультиматуми Кремля до США та НАТО – не більш ніж гра на внутрішню російську публіку. Хоча кількох зовнішньополітичних цілей Путін таки досяг. По-перше, Росія повністю виключила з процесу Європу та напряму розмовляє з США. По-друге, вдало для себе зробила вкидання про можливість розміщення ракет у Венесуелі на Кубі. Це відкриває нові можливості для перемовин", – підсумував Голобуцький.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.