Путін розуміє, що Росія програє у війні з НАТО, – експерт пояснив, чого досяг Кремль у переговорах з Заходом
Останній раунд переговорів між Росією і США, НАТО та ОБСЄ закінчилися у четвер, 13 січня, без жодних видимих результатів. Чому російська делегація під час перемовин поводилася показово зухвало, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
"Попри поширену думку, що напружені стосунки Росії з Заходом взагалі та США, зокрема, змусять фінансово-політичні еліти РФ через загрози санкцій тиснути на президента країни Володимира Путіна, цього не відбудеться. Останні роки владу в Росії поступово перебирають силовики, якім взагалі за законом заборонений виїзд за кордон. Згадайте, періодично з'являються повідомлення у ЗМІ, що у якогось звичайного російського полковника МВД, який впав у немилість, правоохоронці знаходять дома сотні мільйонів доларів готівкою. Тобто опора режиму Путіна знаходиться в Росії. Силовики отримують свій пайок, їх повністю влаштовують порядки, які чинна влада встановила у державі", – зазначив Голобуцький.
Експерт підкреслив, що це дозволяє нехтувати інтересами російських "псевдо еліт", міцно пов'язаних з Заходом. При цьому Кремлю вистачає хисту не воювати прямо ані з США, ані з ЄС, тому родинам вищих керівників держави, які давно живуть за кордоном, нічого не загрожує.
"Москва воює лише з Україною. Цивілізовані держави для Росії є надійними торгівельними партнерами. Вони їм продають вуглеводні, а купують натомість авто, електроніку тощо. Попри заяви, Путін чудово розуміє, що воювати з Заходом нереально. А ультиматуми Кремля до США та НАТО – не більш ніж гра на внутрішню російську публіку. Хоча кількох зовнішньополітичних цілей Путін таки досяг. По-перше, Росія повністю виключила з процесу Європу та напряму розмовляє з США. По-друге, вдало для себе зробила вкидання про можливість розміщення ракет у Венесуелі на Кубі. Це відкриває нові можливості для перемовин", – підсумував Голобуцький.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.