Путін вкотре обдурив росіян: уряд РФ планує підвищити податки – Reuters
Уряд Російської Федерації розглядає можливість підвищення ставки податку на додану вартість, щоб утримати дефіцит бюджету під контролем і зберегти резерви. Раніше Володимир Путін обіцяв, що до 2030 року податки підвищувати не будуть, повідомило Reuters.
Узгоджений з Путіним проект бюджету направлять до парламенту наприкінці вересня. Аби знайти гроші на загарбницьку війну проти України, цьогоріч в РФ підвищили податки на доходи фізичних осіб та корпоративний податок. При цьому уряду все одно довелося в травні потроїти прогноз дефіциту федерального бюджету до 1,7% валового внутрішнього продукту (ВВП). Зараз цей показник знову перевищує запланований.
З метою скорочення дефіциту, уряд обговорює підвищення ставки податку на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22%. Росії лишається тільки підвищувати податки, тому що вже майже нічого не можна скоротити – ні військові витрати, ні соціальні видатки, кажуть Reuters джерела в РФ. За розрахунками видання, надходження від ПДВ склали 37% доходів федерального бюджету в 2024 році. Можливе підвищення податку призведе до зменшення прогнозованого дефіциту на 2026 рік наполовину. Раніше підвищення ПДВ на 2% у 2019 році сприяло зростанню інфляції на 0,6 процентних пунктів.
Економіка Росії продовжує зростати за рахунок збільшення державних витрат. Однак очікується, що динаміка ВВП сповільниться до близько 1% з 4,3% минулого року, а інфляція залишиться вище 8% в країні, де значна частина робочої сили і 40% доходів зараз йдуть на оборону і безпеку.
Україна стане одним із центральних символів головного військового параду Франції до Дня взяття Бастилії. За даними французьких ЗМІ, цьогорічне святкування 14 липня матиме виразний український акцент і стане демонстрацією підтримки Києва на тлі триваючої війни та змін у системі європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп, який неодноразово обіцяв швидко завершити найнебезпечніші конфлікти світу, наразі не може продемонструвати жодного великого дипломатичного прориву.
Російський президент Володимир Путін дедалі частіше демонструє ознаки ізольованості та непередбачуваності, що починає непокоїти не лише його критиків, а й частину політичних союзників та представників російських еліт.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган поступово відходить від багаторічної політики балансування між Москвою та Києвом і дедалі активніше демонструє підтримку Україні.
Колишній президент США Джо Байден виступив із однією з найгостріших критичних промов на адресу Дональда Трампа від моменту його повернення до Білого дому.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив про перемогу своєї партії на парламентських виборах, отримавши мандат на продовження курсу, який дедалі більше віддаляє країну від політичного впливу Росії.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Україна стане одним із центральних символів головного військового параду Франції до Дня взяття Бастилії. За даними французьких ЗМІ, цьогорічне святкування 14 липня матиме виразний український акцент і стане демонстрацією підтримки Києва на тлі триваючої війни та змін у системі європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп, який неодноразово обіцяв швидко завершити найнебезпечніші конфлікти світу, наразі не може продемонструвати жодного великого дипломатичного прориву.
Російський президент Володимир Путін дедалі частіше демонструє ознаки ізольованості та непередбачуваності, що починає непокоїти не лише його критиків, а й частину політичних союзників та представників російських еліт.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган поступово відходить від багаторічної політики балансування між Москвою та Києвом і дедалі активніше демонструє підтримку Україні.