РФ розробила план втручання у майбутні вибори у Молдові – Bloomberg
Росія розробила план втручання у вибори у Молдові, які проходитимуть наприкінці вересня: зусилля Москви будуть спрямовані на зрив збереження курсу країни на вступ до Європейського Союзу.
Про це повідомило Bloomberg. Мова йде про багаторівневу стратегію, затверджено "безпосередньо" Кремлем. У документах йдеться, що метою є підрив шансів партії президентки країни Маї Санду "Дія і солідарність" (PAS) на виборах 28 вересня і, в підсумку – усунення її від влади.
В одному з документів, з якими ознайомилося агентство, зазначається, що одним з головних аспектів плану Кремля є створення враження конкурентної боротьби, але насправді він спрямований на ослаблення підтримки Санду.
Документи свідчать, що до кремлівської тактики входить:
- вербування молдован за кордоном, в тому числі в Росії, для голосування на виборчих дільницях в ЄС та інших країнах;
- залучення людей для організації деструктивних протестів;
- широкомасштабна кампанію дезінформації в соціальних мережах.
Інша основна частина планів адміністрації очільника Кремля Владіміра Путіна передбачає використання компрометуючих матеріалів для тиску на державних службовців з метою зриву виборчого процесу.
Серед потенційних планів РФ також вербування молодих чоловіків зі спортивних клубів та злочинних угруповань "для організації насильницьких провокацій під час голосування та протестів після нього".
Сюди, ймовірно, будуть входити демонстрації з вимогою відставки Санду, якщо її партія програє вибори, або з метою дискредитації результатів, якщо вона переможе.
Основна увага також приділяється тому, що відбудеться після виборів. За словами європейських посадовців, підтримка, яку опозиційні партії Молдови отримують від Москви, є різною і варіюється від консультацій до фінансування.
Два європейські посадовці, обізнані з цим питанням, заявили у коментарі агентству, що "майже напевно" Росія має намір реалізувати більшість із цих планів.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.