Путін стикається з кризою набору: WSJ повідомила про підготовку Кремля до нової мобілізації
Російська влада дедалі активніше застосовує примус і залякування для поповнення армії, оскільки охочих підписувати контракти стає все менше.
Як повідомляє The Wall Street Journal, Кремль уже не може забезпечити необхідну чисельність військ лише фінансовими стимулами, тому силові структури вдаються до жорсткіших методів вербування, а паралельно розглядається можливість нового масштабного призову після парламентських виборів у Росії.
За інформацією видання, у низці російських регіонів чоловіків призовного віку затримують просто на вулицях, біля місця роботи або під приводом перевірки документів. Правозахисники та очевидці стверджують, що у військкоматах на людей чинять психологічний і фізичний тиск, змушуючи їх підписувати контракти на службу в армії.
Попри рекордні одноразові виплати та високі зарплати для контрактників, добровольців стає дедалі менше. Аналітики пов'язують це зі значними втратами російської армії, повідомленнями про жорстоке ставлення до військовослужбовців і низькими шансами на виживання на передовій. Саме через це Кремль, за даними співрозмовників видання, змушений шукати нові способи комплектування військ.
У матеріалі також зазначається, що після завершення парламентських виборів, запланованих на вересень, російська влада може перейти до нового етапу примусової мобілізації. Американські чиновники вважають, що Москва розглядає такий сценарій як один із варіантів компенсації втрат, хоча він несе для Кремля серйозні внутрішньополітичні ризики.
Експерти наголошують, що оголошення нової мобілізації може викликати хвилю невдоволення всередині Росії. Під час попередньої кампанії сотні тисяч громадян залишили країну, а нині, на тлі затяжної війни та економічних труднощів, примусовий призов може стати ще більш болючим випробуванням для російського суспільства. Водночас Кремль, схоже, дедалі більше схиляється до того, що без додаткового людського ресурсу підтримувати інтенсивність бойових дій буде вкрай складно.
Російська влада дедалі активніше застосовує примус і залякування для поповнення армії, оскільки охочих підписувати контракти стає все менше.
Як повідомляє The Wall Street Journal, Кремль уже не може забезпечити необхідну чисельність військ лише фінансовими стимулами, тому силові структури вдаються до жорсткіших методів вербування, а паралельно розглядається можливість нового масштабного призову після парламентських виборів у Росії.
За інформацією видання, у низці російських регіонів чоловіків призовного віку затримують просто на вулицях, біля місця роботи або під приводом перевірки документів. Правозахисники та очевидці стверджують, що у військкоматах на людей чинять психологічний і фізичний тиск, змушуючи їх підписувати контракти на службу в армії.
Попри рекордні одноразові виплати та високі зарплати для контрактників, добровольців стає дедалі менше. Аналітики пов'язують це зі значними втратами російської армії, повідомленнями про жорстоке ставлення до військовослужбовців і низькими шансами на виживання на передовій. Саме через це Кремль, за даними співрозмовників видання, змушений шукати нові способи комплектування військ.
У матеріалі також зазначається, що після завершення парламентських виборів, запланованих на вересень, російська влада може перейти до нового етапу примусової мобілізації. Американські чиновники вважають, що Москва розглядає такий сценарій як один із варіантів компенсації втрат, хоча він несе для Кремля серйозні внутрішньополітичні ризики.
Експерти наголошують, що оголошення нової мобілізації може викликати хвилю невдоволення всередині Росії. Під час попередньої кампанії сотні тисяч громадян залишили країну, а нині, на тлі затяжної війни та економічних труднощів, примусовий призов може стати ще більш болючим випробуванням для російського суспільства. Водночас Кремль, схоже, дедалі більше схиляється до того, що без додаткового людського ресурсу підтримувати інтенсивність бойових дій буде вкрай складно.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.