Росії не варто і намагатися запобігти майбутньому членству України в НАТО - Столтенберг
Російській Федерації не варто побоюватися майбутнього членства України в Організації Північно-Атлантичного договору, також як і намагатися цьому запобігти. Про це заявив генсек НАТО Йенс Столтенберг.
Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив, що Москві не потрібно боятися вступу України в Альянс. Частково тому, що НАТО - це оборонний союз, а також частково тому, що це Україна і союзники вирішуватимуть, коли Київ буде готовий приєднатися, пише Інтерфакс-Україна.
Столтенберг зазначив, що ніякі країни не мають права ані втручатися, ані сказати "ні" цьому процесу, оскільки Україна - суверенна, незалежна держава. "А суверенна незалежна держава має право вирішувати свій власний шлях. Тому це тільки Україна вирішуватиме, чи вона хоче бути членом НАТО, і це тридцяти союзникам вирішувати, коли Україна буде відповідати стандартам НАТО", - пояснив він після закінчення дводенного засідання міністрів оборони країн -членів організації в Брюсселі позицію Альянсу з цього приводу. При цьому генсек констатував, що розширення НАТО за останні десятиліття, за його словами, "привнесло мир і стабільність по всій Європі". "Тому немає ніяких підстав, щоб Росія побоювалася або мала право застосувати вето або зупинила суверенну державу від приєднання до Альянсу", - резюмував Столтенберг.
Нагадаємо, президент РФ Володимир Путін налякав росіян ракетами НАТО в Харкові. Альянс нібито допомагає сусідам готуватися до агресії проти Росії. Також глава Кремля заявив, що формальне членство України в НАТО може і не відбутися, але військове освоєння території вже створює реальну загрозу для РФ.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.