Росії не варто і намагатися запобігти майбутньому членству України в НАТО - Столтенберг
Російській Федерації не варто побоюватися майбутнього членства України в Організації Північно-Атлантичного договору, також як і намагатися цьому запобігти. Про це заявив генсек НАТО Йенс Столтенберг.
Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив, що Москві не потрібно боятися вступу України в Альянс. Частково тому, що НАТО - це оборонний союз, а також частково тому, що це Україна і союзники вирішуватимуть, коли Київ буде готовий приєднатися, пише Інтерфакс-Україна.
Столтенберг зазначив, що ніякі країни не мають права ані втручатися, ані сказати "ні" цьому процесу, оскільки Україна - суверенна, незалежна держава. "А суверенна незалежна держава має право вирішувати свій власний шлях. Тому це тільки Україна вирішуватиме, чи вона хоче бути членом НАТО, і це тридцяти союзникам вирішувати, коли Україна буде відповідати стандартам НАТО", - пояснив він після закінчення дводенного засідання міністрів оборони країн -членів організації в Брюсселі позицію Альянсу з цього приводу. При цьому генсек констатував, що розширення НАТО за останні десятиліття, за його словами, "привнесло мир і стабільність по всій Європі". "Тому немає ніяких підстав, щоб Росія побоювалася або мала право застосувати вето або зупинила суверенну державу від приєднання до Альянсу", - резюмував Столтенберг.
Нагадаємо, президент РФ Володимир Путін налякав росіян ракетами НАТО в Харкові. Альянс нібито допомагає сусідам готуватися до агресії проти Росії. Також глава Кремля заявив, що формальне членство України в НАТО може і не відбутися, але військове освоєння території вже створює реальну загрозу для РФ.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Росія на переговорах із ЄС у Кишиневі висунула вимогу щодо складу посередників, фактично намагаючись заблокувати участь окремих європейських дипломатів.
Американські психіатри заявили, що поведінка Дональда Трампа може свідчити про психічні розлади, які становлять загрозу для його здатності керувати державою. Експерти наголошують, що його агресивні висловлювання, схильність до маніпуляцій та відсутність емпатії можуть бути ознаками серйозних патологій.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.