Росія може вторгнутися в Україну не лише військовим чином, – радник Байдена з нацбезпеки Салліван
Росія може вторгнутися в Україну в будь-який час – і не обов'язково військовим чином. Про це заявив радник Джо Байдена з національної безпеки Джейк Салліван.
Російська Федерація здатна розпочати воєнні дії проти України будь-коли. Про це радник американського президента повідомив у низці телевізійних програм.
За словами Саллівана, Росія може розпочати свою воєнну операцію різним чином – це може бути як незаконна окупація українського Донбасу, так і кібератаки чи то повномасштабне вторгнення. Він зауважив, що це може статися у будь-який день, хоча Російська Федерація може обрати і дипломатичний шлях вирішення кризи.
Салліван наголосив – протягом останнього у США намагалися підготуватися до всіх можливих сценаріїв та працювати зі своїми союзниками і партнерами над узгодженням дій у випадку кожного з них. Також радник президента США з нацбезпеки підкреслив, що ризик того, що Путін віддасть наказ про повномасштабний напад на Україну, цілком реальний.
ASPI news також публікувало позицію міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, який зазначив, що не варто вірити апокаліптичним сценаріям про напад РФ. Також відомо, що український президент Володимир Зеленський їде до Мюнхена на конференцію з безпеки. Натомість Володимир Путін відмовився брати участь у заході.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».