Російська атомна станція Лукашенка може стати білоруською атомною бомбою для ЄС, – Європарламент
Вчора, 11 лютого, Європарламент ухвалив резолюцію щодо загрози для Євросоюзу збоку Білоруської АЕС. Автором документу став румунський депутат Крістіан-Сільвіу Бушой з фракції "Європейської народної партії".
Нагадаємо, що будівництво БілАЕС розпочалося у 2011 році, та станції встановлені енергоблоки з типом реактору ВВЕР-1200, розроблений концерном "Росенергоатом". А основним партнером Білорусі в проєкті з будівництва АЕС є російська компанія "Атомстройекспорт".
Геополітична небезпека
"Європарламент із занепокоєнням зауважує, що електростанцію створюють як геополітичний проєкт Білорусі та Росії, та що її будівництво та майбутня експлуатація є джерелом можливої загрози для безпеки, здоров'я та захисту довкілля у ЄС та його державах-членах", – йдеться у резолюції.
Євродепутати занепокоєні тим, що БілАЕС розташована лише за 50 кілометрів від столиці Литви Вільнюса (у сонячні дні станцію чудово видно у бінокль з місцевої телевежі) Джерело небезпеки розташована також поряд з іншими країнами ЄС (Естонії, Латвії та Польщі).
Паралельно того ж дня, 11 лютого, відбулася онлайн-дискусія на тему "БілАЕС: порятунок України від відключення електроенергії або фінансування режимів Лукашенко і Путіна". Зокрема, глава Народного антикризового управління Білорусі опозиціонер Павло Латушко підкреслив, що Україна, купуючи білоруську електроенергію, фінансує режим Лукашенка і збільшує свою енергетичну залежність від Росії.
"Фактично, ви збільшуєте ризики України від використання АЕС в сусідній державі, фінансуючи небезпеку для України. І ці кошти йдуть на створення великих ризиків", – заявив Латушко.
Технологічні ризики
Європейський парламент звернув увагу на стислі терміни будівництва та спішку під час введення в експлуатацію АЕС. В резолюції йдеться, що електростанція "не відповідає найкращим міжнародним стандартам захисту довкілля та ядерної безпеки, включно з рекомендаціями МАГАТЕ та ЄС, оскільки Білорусь підходить до них вибірково".
У документі також згадують про вибухи чотирьох трансформаторів і пошкодження системи охолодження на АЕС у 2020 році. Не забули й про вісім інцидентів, котрі відбулися ще під час будівництва станції. Зокрема, у травні 2016 року з'явилася інформація про нібито обвалення конструкції на будівельному майданчику, внаслідок чого корпус реактора міг впасти з висоти 2-4 метрів. Білоруська сторона заперечувала цей факт. Хоча у 2018-му інцидент підтвердили заступник міністра енергетики Білорусі Михайло Михадюк та в.о. керівника будівництва Віталій Полянін, хоча й запевнили журналістів, що відбулося незначне пошкодження корпусу реактора під час проведення такелажних робіт.
Зупинити комерційну експлуатацію
Європарламент закликає Єврокомісію примусити Білорусь відкласти старт комерційної експлуатації АЕС, яку заплановано на початок березня. "Поки всі безпекові рекомендації ЄС не будуть цілком виконані, всі необхідні вдосконалення безпеки не будуть готові, а білоруське суспільство та сусідні країні не будуть належним чином поінформовані про вжиті заходи", – зазначає резолюція. Наразі країни Балтії, чиї енергосистеми працюють синхронно з Білоруссю та Росією, зупинили комерційний імпорт електроенергії з Білорусі.
Експертна оцінка
Європейська група з регулювання ядерної безпеки (ENSREG) та Єврокомісії працювали на БілАЕС 9-10 лютого. У складі комісії, зокрема, були представники України. Експерти мали перевірити виконання рекомендацій з покращення безпеки БілАЕС, котрі були підготовані ENSREG ще у 2018 році за підсумками стрес-тесту АЕС. Результати роботи місії будуть опубліковані на початку березня 2021 року.
Раніше повідомлялося, що в Мінську під час масштабної акції протесту ОМОН затримав 1100 громадян, серед них 23 журналістів. Також ASPI news повідомляло, що Лукашенко розпорядився закрити кордони Білорусі з Україною і трьома країнами ЄС.
Україна стане одним із центральних символів головного військового параду Франції до Дня взяття Бастилії. За даними французьких ЗМІ, цьогорічне святкування 14 липня матиме виразний український акцент і стане демонстрацією підтримки Києва на тлі триваючої війни та змін у системі європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп, який неодноразово обіцяв швидко завершити найнебезпечніші конфлікти світу, наразі не може продемонструвати жодного великого дипломатичного прориву.
Російський президент Володимир Путін дедалі частіше демонструє ознаки ізольованості та непередбачуваності, що починає непокоїти не лише його критиків, а й частину політичних союзників та представників російських еліт.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган поступово відходить від багаторічної політики балансування між Москвою та Києвом і дедалі активніше демонструє підтримку Україні.
Колишній президент США Джо Байден виступив із однією з найгостріших критичних промов на адресу Дональда Трампа від моменту його повернення до Білого дому.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив про перемогу своєї партії на парламентських виборах, отримавши мандат на продовження курсу, який дедалі більше віддаляє країну від політичного впливу Росії.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Україна стане одним із центральних символів головного військового параду Франції до Дня взяття Бастилії. За даними французьких ЗМІ, цьогорічне святкування 14 липня матиме виразний український акцент і стане демонстрацією підтримки Києва на тлі триваючої війни та змін у системі європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп, який неодноразово обіцяв швидко завершити найнебезпечніші конфлікти світу, наразі не може продемонструвати жодного великого дипломатичного прориву.
Російський президент Володимир Путін дедалі частіше демонструє ознаки ізольованості та непередбачуваності, що починає непокоїти не лише його критиків, а й частину політичних союзників та представників російських еліт.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган поступово відходить від багаторічної політики балансування між Москвою та Києвом і дедалі активніше демонструє підтримку Україні.