Розслідування справи про катастрофу MH17: українських прокурорів відсторонили від роботи
Шестеро українських прокурорів, які брали участь в розслідуванні катастрофи малайзійського Boeing MH17, відсторонені від роботи.
Про це повідомляє нідерландська газета NRC Next.
Повідомляється, що причиною для відсторонення стала реформа Офісу генерального прокурора.
Видання пише, що українські прокурори завершили роботу у справі ще влітку минулого року. Зараз у розслідуванні від української сторони бере участь тільки Олег Пересада, однак йому "більше не дозволяється називати себе прокурором".
NRC Next пише, що головний прокурор Нідерландів Фред Вестербеке наполіг на тому, щоб "знання і досвід" пана Пересади враховувалися при розслідуванні катастрофи MH17.
Роман Хосьєвський, який працював у справі MH17, заявив, що його наступникам потрібен як мінімум рік, щоб ознайомитися з усіма матеріалами, на підготовку яких пішло п'ять років.
Всього з кінця 2019 року в рамках реформи в Україні з 1339 прокурорів було звільнено 710. Українські прокурори впевнені, що проведена реорганізація несправедлива і спрямована на те, щоб звільнити якомога більше людей.
Раніше повідомлялося, що з 2 січня 2020 почав працювати Офіс генерального прокурора України, а Генеральна прокуратура як інститут припинила існування. За словами генерального прокурора, з 2500 працівників ГПУ в новому офісі буде працювати лише 1500.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.