Саакашвілі вирішив припинити голодування, - адвокат політика
Експрезидент Грузії Михеїл Саакашвілі вирішив припинити голодування. На думку політика, його особиста акція протесту перетворилася у зброю ж проти нього самого.
Колишній президент Грузії Михеїл Саакашвілі припиняє голодування. Про це повідомив адвокат затриманого політика Ніка Гварамія, інформують росЗМІ.
"Моє голодування вже стає зброєю росіян і чинного уряду проти мене. Я вирішив врахувати заклики і припинити голодування", - зачитав Гварамія лист Саакашвілі. Також він заявив, що враховує рішення ЄСПЛ про припинення голодування. ЄСПЛ зобов'язав владу Грузії забезпечити адекватне лікування та безпеку Саакашвілі, а також інформувати суд до 24 листопада включно про його стан. Сам же суд з прав людини закликав політика припинити голодування. Як заявив Гварамія, влада, своєю чергою, має ухвалити рішення про госпіталізацію Саакашвілі в цивільну клініку, інакше вся відповідальність за його стан лягає на неї.
Нагадаємо, що Саакашвілі продовжував голодування у тюремному шпиталі. Після 40-днів утримання від їжі він причастився і покаявся. Раніше, як повідомляло ASPI news, Саакашвілі заявив, що його обманом змусили залишити в'язницю та сказали, що везуть до звичайної лікарні. У Грузії відбувалися мітинги, учасники яких вимагали перевести Саакашвілі у цивільну клініку. Також колишній президент Грузії обурився, що працівники закладу, до якого він потрапив, поводилися з ним, як злочинці.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.