Санду оголосила про перемогу на виборах у Молдові
Президентка Молдови Майа Санду оголосила про свою перемогу на виборах глави держави.
"Перемога колишньої співробітниці Світового банку стала перевіркою стійкості проєвропейських настроїв на східному кордоні Європи. Ця перемога набуває особливого значення, адже Росія посилює зусилля, щоб зупинити зближення країн регіону з Заходом", - пише видання.
За попередніми даними Центральної виборчої комісії, Санду отримала майже 55% голосів, за підсумками підрахунку майже 99% голосів, випередивши свого суперника Олександра Стояногло - колишнього головного прокурора, який обіцяв зберігати тісні зв'язки з Кремлем. Він отримав 45% голосів виборців.
Санду пообіцяла продовжувати євроінтеграцію навіть на тлі розділеної громадської думки та активного спротиву з боку Росії.
Два тижні тому, за результатами референдуму, виборці Молдови підтримали вступ до ЄС з невеликою перевагою, хоча опитування перед референдумом свідчили про переважну підтримку цього кроку.
Влада Молдови заявила про масоване втручання Москви у вибори, спрямоване на дестабілізацію. Радник з нацбезпеки Молдови, Станіслав Секрієру, повідомив про численні інциденти, включаючи організовані перевезення виборців та погрози вибухів на закордонних виборчих дільницях.
Водночас Стояногло висловив сподівання, що "з цього моменту ми покладемо край нав’язаним нам ненависті та розколу". "У майбутньому нашої країни немає місця для безглуздих конфліктів. Є місце для єдності та взаємної поваги. Збережемо енергію цього моменту і разом будуватимемо мирну і квітучу Молдову", - закликав він.
За даними ЦВК, явка на вибори сягнула 54%. Це більше, ніж у першому турі. Віддати свій голос прийшли 1,6 млн громадян. Найбільш активними виявились виборці 56-65 років. Найменш активно голосувала молодь віком 18-25 років.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
НАТО розробило детальну концепцію наземних бойових дій на випадок масштабного нападу Росії на країни Альянсу.
Президент США Дональд Трамп опублікував карту, на якій Ормузьку протоку позначено як «нову територію Сполучених Штатів».
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.