Путін готує Росію до нових жертв: ISW попередив про відмову Кремля від компромісів
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що російське керівництво може вимагати від населення нових жертв, зокрема погодитися з подальшими втратами на фронті та можливими примусовими призовами резервістів.
Володимир Путін під час виступу на з'їзді правлячої партії «Єдина Росія» фактично підтвердив курс Кремля на продовження війни проти України. Замість сигналів про готовність до завершення бойових дій російський керівник говорив про необхідність досягнення перемоги та мобілізації суспільства навколо військових цілей.
Саме цю промову проаналізували експерти Інституту вивчення війни. На їхню думку, Путін намагається перетворити «Єдину Росію» на повноцінну «партію війни», яка має стати центральною частиною неформальної державної ідеології РФ.
Аналітики звернули увагу на те, що російський президент закликав партію зробити все можливе для досягнення перемоги у війні проти України. Така риторика, за оцінкою ISW, не відповідає сценарію підготовки до швидкого завершення війни.
Навпаки, Кремль демонструє готовність продовжувати військові зусилля навіть за умов значних людських і економічних втрат. Очікувана перемога «Єдиної Росії» на виборах до Державної думи у вересні, як вважають аналітики, може бути використана Кремлем як доказ нібито широкої суспільної підтримки тривалої війни.
Таким чином, російська влада може намагатися створити політичну конструкцію, за якої результати виборів будуть представлені як мандат населення на подальше ведення війни. Це, своєю чергою, дозволить Кремлю вимагати від росіян прийняття нових втрат і погіршення економічної ситуації.
ISW звертає увагу і на можливі наслідки такої політики для російського суспільства. Кремль може готувати населення до примусового призову резервістів, нових втрат на фронті та наслідків українських далекобійних ударів по російській території.
Тобто російська влада, за оцінкою аналітиків, не лише не відмовляється від війни, а й поступово формує для власного населення пояснення, чому бойові дії можуть тривати далі попри їхню високу ціну.
Водночас Путін визнав, що українські далекобійні удари завдають Росії економічних збитків. У своїй промові він говорив про необхідність посилення російської протиповітряної оборони.
За даними, які наводять аналітики, наслідки української кампанії далекобійних ударів уже відчуваються в російській економіці. Зокрема, йдеться про скорочення морського експорту російської нафти та зерна, дефіцит пального і проблеми у виробництві мікроелектроніки.
Однак Кремль, попри ці проблеми, не демонструє готовності переглянути свої стратегічні цілі. На думку ISW, Путін не шукає способу припинити війну і навряд чи погодиться на значні компроміси без зовнішнього або військового примусу.
Це узгоджується з іншими оцінками ISW щодо позиції Кремля. Аналітики вже наголошували, що Росія не зацікавлена в змістовних переговорах, доки Путін вважає, що має можливість досягти своїх цілей військовим шляхом. Російські вимоги при цьому залишаються максималістськими.
За оцінкою ISW, Москва намагається домогтися поступок від України не шляхом реального компромісу, а через створення умов, за яких Київ буде змушений погодитися на російські вимоги. При цьому російські посадовці продовжують говорити про необхідність врахування так званих «реалій на місцях».
Аналітики звертають увагу, що такі заяви не відповідають реальній динаміці на фронті. Темпи просування російської армії залишаються обмеженими, а Москва продовжує робити ставку на виснаження України та скорочення міжнародної підтримки Києва.
На цьому тлі особливого значення набуває майбутній осінньо-зимовий період. Росія продовжує нарощувати можливості для застосування балістичних ракет, а дефіцит ракет-перехоплювачів для систем Patriot створює для України додаткові ризики. ISW раніше зазначав, що Кремль може спробувати використати цю вразливість для посилення ударів по українських містах та інфраструктурі.
Отже, остання промова Путіна, за оцінкою американських аналітиків, має не лише внутрішньополітичне значення. Вона демонструє, що Кремль продовжує готувати російське суспільство до тривалої війни та не сигналізує про готовність відмовитися від своїх максималістських вимог.
Очікувані вибори до Держдуми можуть стати для російської влади додатковим інструментом легітимації цієї політики. Якщо «Єдина Росія» отримає прогнозований результат, Кремль матиме можливість заявляти, що росіяни нібито підтримують його курс і готові й надалі нести пов'язані з війною витрати.
Для України це означає, що розраховувати лише на зміну риторики Москви недостатньо. За оцінкою ISW, російське керівництво продовжує вважати військовий шлях одним із головних способів досягнення своїх цілей і не демонструє готовності добровільно відмовлятися від них.
Таким чином, Володимир Путін своїми заявами продемонстрував готовність і надалі вести Росію шляхом війни, тоді як ISW попереджає про можливу підготовку російського суспільства до нових жертв. Аналітики вважають, що Кремль не зацікавлений у значних компромісах і може продовжувати війну, розраховуючи виснажити Україну, послабити її міжнародну підтримку та змусити Київ прийняти російські умови.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
НАТО розробило детальну концепцію наземних бойових дій на випадок масштабного нападу Росії на країни Альянсу.
Президент США Дональд Трамп опублікував карту, на якій Ормузьку протоку позначено як «нову територію Сполучених Штатів».
Кремль дедалі жорсткіше контролює майбутні вибори до Держдуми РФ, хоча опозиційні сили давно не становлять реальної загрози для влади Володимира Путіна.
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що Лондон не має наміру змінювати курс на підтримку України після погроз Москви через використання безпілотників для ударів по російських цілях.
Лід: Війна на Близькому Сході несподівано зіграла на руку російській економіці: різке подорожчання нафти та іншої сировини дало Кремлю мільярдний приріст експортної виручки. За підсумками другого кварталу Росія отримала від експорту $125,7 млрд — приблизно на $28 млрд, або 27%, більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Президентка Молдови Мая Санду заявила, що не всі російські безпілотники опиняються в повітряному просторі її країни випадково. За її словами, частина дронів, судячи з траєкторії руху, може бути спрямована туди навмисно, що створює небезпеку для населення та посилює загрозу для країн регіону.
НАТО розробило детальний сценарій дій на випадок вторгнення Росії до Естонії, Латвії або Литви.
Польща готується до можливого прямого конфлікту з Росією, хоча Варшава сподівається, що до війни справа не дійде.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
НАТО розробило детальну концепцію наземних бойових дій на випадок масштабного нападу Росії на країни Альянсу.
Президент США Дональд Трамп опублікував карту, на якій Ормузьку протоку позначено як «нову територію Сполучених Штатів».