Сенат США усилил свою заинтересованность о покупке из России рекламы в Facebook
Отметим, что в воскресенье, 17 сентября, компания Facebook передала спецпрокуроры Роберту Мюллеру новые данные о продаже рекламных объявлений.
Член сенатского комитета по разведке, сенатор от Демократической партии Адам Шиф также заявил в интервью ABC News, что в соцсети запрашивается дополнительная информация по данному вопросу. Он отметил, что комитет «уже получил некоторую информацию», однако остается «еще много вопросов без ответов». «Не думаю, что Facebook будет затягивать с предоставлением информации из боязни конфликта. Я думаю, что никакого конфликта не будет вообще », - сказал он.
Facebook 6 сентября заявил о том, что в течение двух лет связанные с Россией аккаунты покупали политическую рекламу, в частности, в год, предшествовавший президентским выборам в США. По данным компании, с июня 2015 года по май 2017 года 470 недостоверных аккаунтов потратили около $100 тыс. на 3 тыс. рекламных сообщений, которые в Facebook назвали «разобщающими».
Также компанией была выявлена трата $50 тыс. на 2,2 тыс. сообщений, потенциально связанных с Россией. Источник РБК, знакомый с работой так называемой «фабрики троллей», поделился, что потенциальный охват данных сообщений мог составить до 15 млн человек.
В то же время Кремль заявил, что Россия не причастна к закупивлы подобной рекламы. «Мы никогда об этом не слышали, мы ничего об этом не знаем и тем более мы не имеем никакого отношения к этим делам», - говорил пресс-секретарь президента Дмитрий Песков.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.