Шойгу запевнив, що вторгнення російської армії в Україну не буде, - голова міноборони Великої Британії Уоллес
Голова Міністерства оборони Великої Британії Бен Уоллес після переговорів у Москві з російським колегою Сергієм Шойгу висловив думку, що Росія не збирається вдиратися в Україну. За його словами, Шойгу запевнив, що цього не станеться.
Міністр оборони РФ Сергій Шойгу запевнив британського колегу Бена Воллеса, що Росія не нападе на Україну. Про це Уоллес заявив на брифінгу напередодні.
"Шойгу та Герасимов – професіонали. Якщо вони кажуть, що Росія не вдиратиметься в Україну, я сприймаю це серйозно", – сказав Уоллес.
Уоллес зазначив, що поставки Великою Британією зброї в Україну мають обмежений характер і потрібні виключно в оборонних цілях. Він прокоментував можливість відправлення в Україну британських військових. За його словами, інформація, яка приписується джерелам у Міноборони Великої Британії, є некоректною. Міністр уточнив, що в Україну було відправлено невелику групу інструкторів, щоб навчити українських військових поводитися з надісланим оборонним озброєнням. Він запевнив, що британські військові незабаром повернуться додому.
"Немає планів відправити 600 спецпризначенців або чогось подібного до України", – зазначив Уоллес.
Нагадаємо, в Пекіні відбулася зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна. За її підсумками лідери РФ і Китаю виступили із заявою, зокрема щодо НАТО та "гарантій безпеки" в Європі. Раніше перший віце-спікер Ради Федерації Андрій Турчак заявив, що РФ має зайнятися постачанням окремих видів озброєння для "Л/ДНР". Також ASPI news повідомляло, що заступник керівника МЗС РФ Сергій Рябков висловив сподівання, що НАТО усвідомлює небезпеку заведення в глухий кут діалогу щодо вимог Москви. Він заявив, що воєнно-політичний блок повинен зробити крок назустріч вимогам РФ. У разі невиконання певних пунктів представники Москви не називають, які саме кроки мають намір здійснювати проти інших держав.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Глава МЗС Литви Кястутіс Будріс у інтерв’ю швейцарському виданню NZZ заявив, що Альянс повинен показати Росії здатність «прорвати їхню маленьку фортецю» в Калінінграді. Він наголосив: НАТО має ресурси, аби у разі потреби зрівняти з землею російські військові бази, і саме ця демонстрація сили стане ключем до стримування агресії.
Заява литовського дипломата пролунала на тлі постійних провокацій з боку російських військових, які регулярно порушують повітряний простір Литви та сусідніх країн. Будріс визнав, що сама Литва не має достатньої протиповітряної оборони, але підкреслив: саме колективна сила НАТО є гарантією безпеки регіону. «Ми повинні показати росіянам, що можемо прорвати їхню маленьку фортецю в Калінінграді. НАТО має засоби, щоб у разі потреби знищити їхні бази протиповітряної оборони та ракетні установки», – заявив Будріс.
Він також звернув увагу на те, що довіра між союзниками є основою стримування. Якщо навіть всередині Альянсу виникають сумніви щодо статті 5, то чому противник мав би вірити у її силу? «Я не маю жодних сумнівів щодо обов’язку надавати допомогу», – додав литовський міністр.
Заява Будріса стала черговим нагадуванням про стратегічну важливість Калінінграда – анклаву, що межує з Литвою та Польщею і є ключовим військовим плацдармом Росії в Європі. Саме тут розташовані ракетні комплекси та системи ППО, які Москва використовує для тиску на сусідів.
На цьому тлі Литва разом із Україною та іншими партнерами посилює співпрацю у сфері дронових технологій. Нещодавно президенти Володимир Зеленський та Гітанас Науседа підписали угоду в Бухаресті, яка передбачає спільне виробництво безпілотників. Це ще один крок до зміцнення обороноздатності регіону.
Заява Будріса вже викликала широкий резонанс у Європі. Для Кремля вона стала сигналом: Балтія готова не лише оборонятися, а й діяти на випередження. Для союзників – нагадуванням, що довіра і рішучість залишаються головними інструментами стримування російської агресії.
Цей матеріал підкреслює, що Балтія дедалі більше перетворюється на фронтову лінію протистояння з Москвою, а слова литовського міністра можуть стати новим етапом у дискусії про роль НАТО у Європі.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Глава МЗС Литви Кястутіс Будріс у інтерв’ю швейцарському виданню NZZ заявив, що Альянс повинен показати Росії здатність «прорвати їхню маленьку фортецю» в Калінінграді. Він наголосив: НАТО має ресурси, аби у разі потреби зрівняти з землею російські військові бази, і саме ця демонстрація сили стане ключем до стримування агресії.
Заява литовського дипломата пролунала на тлі постійних провокацій з боку російських військових, які регулярно порушують повітряний простір Литви та сусідніх країн. Будріс визнав, що сама Литва не має достатньої протиповітряної оборони, але підкреслив: саме колективна сила НАТО є гарантією безпеки регіону. «Ми повинні показати росіянам, що можемо прорвати їхню маленьку фортецю в Калінінграді. НАТО має засоби, щоб у разі потреби знищити їхні бази протиповітряної оборони та ракетні установки», – заявив Будріс.
Він також звернув увагу на те, що довіра між союзниками є основою стримування. Якщо навіть всередині Альянсу виникають сумніви щодо статті 5, то чому противник мав би вірити у її силу? «Я не маю жодних сумнівів щодо обов’язку надавати допомогу», – додав литовський міністр.
Заява Будріса стала черговим нагадуванням про стратегічну важливість Калінінграда – анклаву, що межує з Литвою та Польщею і є ключовим військовим плацдармом Росії в Європі. Саме тут розташовані ракетні комплекси та системи ППО, які Москва використовує для тиску на сусідів.
На цьому тлі Литва разом із Україною та іншими партнерами посилює співпрацю у сфері дронових технологій. Нещодавно президенти Володимир Зеленський та Гітанас Науседа підписали угоду в Бухаресті, яка передбачає спільне виробництво безпілотників. Це ще один крок до зміцнення обороноздатності регіону.
Заява Будріса вже викликала широкий резонанс у Європі. Для Кремля вона стала сигналом: Балтія готова не лише оборонятися, а й діяти на випередження. Для союзників – нагадуванням, що довіра і рішучість залишаються головними інструментами стримування російської агресії.
Цей матеріал підкреслює, що Балтія дедалі більше перетворюється на фронтову лінію протистояння з Москвою, а слова литовського міністра можуть стати новим етапом у дискусії про роль НАТО у Європі.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Росія на переговорах із ЄС у Кишиневі висунула вимогу щодо складу посередників, фактично намагаючись заблокувати участь окремих європейських дипломатів.
Американські психіатри заявили, що поведінка Дональда Трампа може свідчити про психічні розлади, які становлять загрозу для його здатності керувати державою. Експерти наголошують, що його агресивні висловлювання, схильність до маніпуляцій та відсутність емпатії можуть бути ознаками серйозних патологій.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Глава МЗС Литви Кястутіс Будріс у інтерв’ю швейцарському виданню NZZ заявив, що Альянс повинен показати Росії здатність «прорвати їхню маленьку фортецю» в Калінінграді. Він наголосив: НАТО має ресурси, аби у разі потреби зрівняти з землею російські військові бази, і саме ця демонстрація сили стане ключем до стримування агресії.
Заява литовського дипломата пролунала на тлі постійних провокацій з боку російських військових, які регулярно порушують повітряний простір Литви та сусідніх країн. Будріс визнав, що сама Литва не має достатньої протиповітряної оборони, але підкреслив: саме колективна сила НАТО є гарантією безпеки регіону. «Ми повинні показати росіянам, що можемо прорвати їхню маленьку фортецю в Калінінграді. НАТО має засоби, щоб у разі потреби знищити їхні бази протиповітряної оборони та ракетні установки», – заявив Будріс.
Він також звернув увагу на те, що довіра між союзниками є основою стримування. Якщо навіть всередині Альянсу виникають сумніви щодо статті 5, то чому противник мав би вірити у її силу? «Я не маю жодних сумнівів щодо обов’язку надавати допомогу», – додав литовський міністр.
Заява Будріса стала черговим нагадуванням про стратегічну важливість Калінінграда – анклаву, що межує з Литвою та Польщею і є ключовим військовим плацдармом Росії в Європі. Саме тут розташовані ракетні комплекси та системи ППО, які Москва використовує для тиску на сусідів.
На цьому тлі Литва разом із Україною та іншими партнерами посилює співпрацю у сфері дронових технологій. Нещодавно президенти Володимир Зеленський та Гітанас Науседа підписали угоду в Бухаресті, яка передбачає спільне виробництво безпілотників. Це ще один крок до зміцнення обороноздатності регіону.
Заява Будріса вже викликала широкий резонанс у Європі. Для Кремля вона стала сигналом: Балтія готова не лише оборонятися, а й діяти на випередження. Для союзників – нагадуванням, що довіра і рішучість залишаються головними інструментами стримування російської агресії.
Цей матеріал підкреслює, що Балтія дедалі більше перетворюється на фронтову лінію протистояння з Москвою, а слова литовського міністра можуть стати новим етапом у дискусії про роль НАТО у Європі.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Глава МЗС Литви Кястутіс Будріс у інтерв’ю швейцарському виданню NZZ заявив, що Альянс повинен показати Росії здатність «прорвати їхню маленьку фортецю» в Калінінграді. Він наголосив: НАТО має ресурси, аби у разі потреби зрівняти з землею російські військові бази, і саме ця демонстрація сили стане ключем до стримування агресії.
Заява литовського дипломата пролунала на тлі постійних провокацій з боку російських військових, які регулярно порушують повітряний простір Литви та сусідніх країн. Будріс визнав, що сама Литва не має достатньої протиповітряної оборони, але підкреслив: саме колективна сила НАТО є гарантією безпеки регіону. «Ми повинні показати росіянам, що можемо прорвати їхню маленьку фортецю в Калінінграді. НАТО має засоби, щоб у разі потреби знищити їхні бази протиповітряної оборони та ракетні установки», – заявив Будріс.
Він також звернув увагу на те, що довіра між союзниками є основою стримування. Якщо навіть всередині Альянсу виникають сумніви щодо статті 5, то чому противник мав би вірити у її силу? «Я не маю жодних сумнівів щодо обов’язку надавати допомогу», – додав литовський міністр.
Заява Будріса стала черговим нагадуванням про стратегічну важливість Калінінграда – анклаву, що межує з Литвою та Польщею і є ключовим військовим плацдармом Росії в Європі. Саме тут розташовані ракетні комплекси та системи ППО, які Москва використовує для тиску на сусідів.
На цьому тлі Литва разом із Україною та іншими партнерами посилює співпрацю у сфері дронових технологій. Нещодавно президенти Володимир Зеленський та Гітанас Науседа підписали угоду в Бухаресті, яка передбачає спільне виробництво безпілотників. Це ще один крок до зміцнення обороноздатності регіону.
Заява Будріса вже викликала широкий резонанс у Європі. Для Кремля вона стала сигналом: Балтія готова не лише оборонятися, а й діяти на випередження. Для союзників – нагадуванням, що довіра і рішучість залишаються головними інструментами стримування російської агресії.
Цей матеріал підкреслює, що Балтія дедалі більше перетворюється на фронтову лінію протистояння з Москвою, а слова литовського міністра можуть стати новим етапом у дискусії про роль НАТО у Європі.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.