Сирійський конфлікт: Ради Безпеки ООН проведе екстрене засідання
Сьогодні, 10 жовтня члени Ради Безпеки ООН проведуть екстрену закриту зустріч з ситуації на північному сході Сирії.
Про це повідомляє інформагентство "Інтерфакс-Україна", з посиланням на голову Ради Безпеки ООН Джеррі Метьюз Матджила.
"Я отримав запит від зацікавлених сторін, і я призначу зустріч на завтрашній ранок", - сказав він журналістам у штаб-квартирі ООН.
Повідомляється, що 9 жовтня турецькі збройні сили розпочали операцію на північному сході Сирії, головна мета якої — боротьба проти курдських воєнізованих формувань.
Генсек НАТО Йенс Столтенберг заявив, що турецькі військові повинні діяти обережно і проявляти стриманість.
Одночасно Євросоюз закликали Туреччину відмовитися від цієї військової операції.
Інформагентство "АСПІ" раніше повідомляло, що президент Туреччини Ердоган 9 жовтня заявив про початок турецькими військовими операції на півночі Сирії, в районі підконтрольному іракським курдам, союзникам США.
Про це він написав у своєму Twitter.
Мета операції турецьких військ — витіснення курдських загонів ополченців з північних районів Сирії і створення там "зони безпеки" в якій розмістяться 3,6 мільйона сирійських біженців.
Турецька авіація вже завдала ударів по місту Рас-ель-Айн. Атаці піддалися село аль-Маджрафа в околицях міста і позиції SDF у селах аль-Машрафа і Харбат аль-Банат.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.