Слова Байдена про геноцид українців Росією змусять РФ сісти на лаву підсудних – Офіс президента
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк прокоментував слова американського лідера США Джо Байдена, який назвав війну в Україні геноцидом українського народу, за яким стоїть російський диктатор Володимир Путін. За його словами, це крок до того, щоб змусити Росію сісти на лаву підсудних.
Про це Подоляк написав у своєму Twitter-акаунті. Він закликав інших партнерів нашої країни називати те, що відбувається, точними юридичними визначеннями.
"Байден показав готовність називати російські військові злочини геноцидом. Це крок до того, щоб змусити РФ сісти на лаву підсудних. Нашим партнерам вкрай важливо давати точні юридичні визначення тому, що відбувається. Називати геноцид геноцидом – наближати кінець масовим вбивствам в Україні", - йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, Байден у вівторок, 12 квітня, сказав, що сімейний бюджет американців "не повинен залежати від того, чи оголосить диктатор війну і чи здійснить геноцид через півсвіту".
Журналісти американського телеканалу CNN зазначили, що досі американський президент не називав геноцидом війну РФ проти України. Його помічники ще на початку квітня "не бачили, щоби рівень систематичного позбавлення життя українського народу піднявся до рівня геноциду".
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.