Слова Байдена про геноцид українців Росією змусять РФ сісти на лаву підсудних – Офіс президента
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк прокоментував слова американського лідера США Джо Байдена, який назвав війну в Україні геноцидом українського народу, за яким стоїть російський диктатор Володимир Путін. За його словами, це крок до того, щоб змусити Росію сісти на лаву підсудних.
Про це Подоляк написав у своєму Twitter-акаунті. Він закликав інших партнерів нашої країни називати те, що відбувається, точними юридичними визначеннями.
"Байден показав готовність називати російські військові злочини геноцидом. Це крок до того, щоб змусити РФ сісти на лаву підсудних. Нашим партнерам вкрай важливо давати точні юридичні визначення тому, що відбувається. Називати геноцид геноцидом – наближати кінець масовим вбивствам в Україні", - йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, Байден у вівторок, 12 квітня, сказав, що сімейний бюджет американців "не повинен залежати від того, чи оголосить диктатор війну і чи здійснить геноцид через півсвіту".
Журналісти американського телеканалу CNN зазначили, що досі американський президент не називав геноцидом війну РФ проти України. Його помічники ще на початку квітня "не бачили, щоби рівень систематичного позбавлення життя українського народу піднявся до рівня геноциду".
Російський президент Володимир Путін заявив про можливість застосування нової ракети “Орєшнік” із ядерними боєголовками, що викликало хвилю занепокоєння у світі. Кремль оприлюднив відео, яке стало черговим інструментом пропаганди та психологічного тиску на міжнародну спільноту.
Путін переконує Трампа у перемозі, але його армія загрузла на фронті — Зеленський називає це черговим прикладом російської пропаганди, яка не відповідає реальності.
Американський президент Дональд Трамп оголосив, що готовий направити своїх представників до Москви для переговорів. У Києві та Вашингтоні цей крок розглядають як потенційний дипломатичний маневр, який може змінити баланс сил у війні, але водночас викликає сумніви щодо реальних намірів Кремля.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Російський президент Володимир Путін заявив про можливість застосування нової ракети “Орєшнік” із ядерними боєголовками, що викликало хвилю занепокоєння у світі. Кремль оприлюднив відео, яке стало черговим інструментом пропаганди та психологічного тиску на міжнародну спільноту.
Путін переконує Трампа у перемозі, але його армія загрузла на фронті — Зеленський називає це черговим прикладом російської пропаганди, яка не відповідає реальності.
Американський президент Дональд Трамп оголосив, що готовий направити своїх представників до Москви для переговорів. У Києві та Вашингтоні цей крок розглядають як потенційний дипломатичний маневр, який може змінити баланс сил у війні, але водночас викликає сумніви щодо реальних намірів Кремля.