Соратник олігарха Плахотнюка скоїв самогубство (ФОТО)
У Молдові застрелився близький соратник олігарха Володимира Плахотнюка, який втік з країни після зміни влади. Юрій Лункашу пустив собі кулю в скроню.
Про це повідомляє молдавське видання Noi.md.
Про загибель Лункашу в поліцію повідомив його водій. За словами водія, Лункашу ввечері в суботу, 17 серпня, викликав його до себе додому. Сівши в машину, він велів їхати "на природу", бо хотів "покататися і подихати свіжим повітрям".

Лункашу попросив водія зупинити машину в чистому полі і написав записку такого змісту: "Білий будиночок я купив в 2017 році, я був інвестором". Потім він вийшов з машини і сказав водієві, що хоче подихати свіжим повітрям, після чого, вистрілив собі в голову з пістолета Astra № 85034 калібру 6.35 і помер на місці.

Згідно з даними Державного реєстру, на Лункашу зареєстровано 6 одиниць вогнепальної зброї різних видів.
Лункашу був президентом Клубу ділових людей "Interdependenţa" і володів частками в компаніях SC "DENIR LUX", "PRIMPROF CONSTRUCT", "ACVILIN-GRUP" і "GB & CO". Це компанії, що працюють у галузі будівництва, імпорту меблів, сигарет і виноробства.
Ім'я Юрія Лункашу пов'язано з операцією на суму понад 154 млн леїв, в результаті якої кіпрський офшор Investar Investments Limited купив у Кишиневі будівлі, що належать Плахотнюку.
Нагадуємо, підліток в Ульянівській області РФ зарубав сокирою усю свою сім'ю.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.