Соратник олігарха Плахотнюка скоїв самогубство (ФОТО)
У Молдові застрелився близький соратник олігарха Володимира Плахотнюка, який втік з країни після зміни влади. Юрій Лункашу пустив собі кулю в скроню.
Про це повідомляє молдавське видання Noi.md.
Про загибель Лункашу в поліцію повідомив його водій. За словами водія, Лункашу ввечері в суботу, 17 серпня, викликав його до себе додому. Сівши в машину, він велів їхати "на природу", бо хотів "покататися і подихати свіжим повітрям".

Лункашу попросив водія зупинити машину в чистому полі і написав записку такого змісту: "Білий будиночок я купив в 2017 році, я був інвестором". Потім він вийшов з машини і сказав водієві, що хоче подихати свіжим повітрям, після чого, вистрілив собі в голову з пістолета Astra № 85034 калібру 6.35 і помер на місці.

Згідно з даними Державного реєстру, на Лункашу зареєстровано 6 одиниць вогнепальної зброї різних видів.
Лункашу був президентом Клубу ділових людей "Interdependenţa" і володів частками в компаніях SC "DENIR LUX", "PRIMPROF CONSTRUCT", "ACVILIN-GRUP" і "GB & CO". Це компанії, що працюють у галузі будівництва, імпорту меблів, сигарет і виноробства.
Ім'я Юрія Лункашу пов'язано з операцією на суму понад 154 млн леїв, в результаті якої кіпрський офшор Investar Investments Limited купив у Кишиневі будівлі, що належать Плахотнюку.
Нагадуємо, підліток в Ульянівській області РФ зарубав сокирою усю свою сім'ю.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».