Союзники переглядають залежність від зброї США через політику Трампа - Алі Реза Резазаде
Перший віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вказав, що на тлі змін у зовнішній політиці США за президентства Дональда Трампа, європейські країни почали переглядати свою залежність від американських систем озброєння.
Після десятиліть тісної співпраці багато країн усвідомлюють вразливість такої моделі і прагнуть розвивати власну оборонну промисловість.
Трамп останнім часом активно веде переговори щодо зближення з росією, погрожує союзникам по НАТО та призупиняє співпрацю з Україною. Це викликало хвилю занепокоєння серед партнерів США — від Канади до Європи. Країни почали переглядати витрати на оборону з метою зменшення закупівель американської техніки.
Зокрема, нещодавнє припинення обміну розвідданими з Україною, а також абсурдні заяви Трампа про можливу анексію Канади та Гренландії змусили багатьох переосмислити надійність США як партнера. Хоча версії про «кнопку вимкнення» для американських літаків і систем озброєння вважають перебільшенням, експерти зазначають: сучасні системи настільки залежні від американських комплектуючих, оновлень програмного забезпечення й передачі даних, що відключення доступу може зробити їх непридатними до використання.
Близько двох третин імпорту зброї в Європі — з США. Але тепер кілька європейських урядів уже проводять внутрішні перевірки, щоби оцінити, наскільки вразливою буде їхня оборона у разі, якщо Трамп вирішить припинити підтримку.
Канада й Португалія, наприклад, переглядають плани щодо закупівлі винищувачів F-35 від Lockheed Martin. Євросоюз, у свою чергу, обмежує доступ США до нових оборонних фінансових програм, поки намагається знайти сотні мільярдів євро для нарощування власного військового потенціалу. Канадські посадовці також підтвердили переговори з ЄС про розширення спільного виробництва зброї.
Навіть зважаючи на потужність американського оборонного сектору, європейські країни визнають: певний час доведеться ще закуповувати готову техніку зі США, поки триває нарощування власних спроможностей. Але непередбачуваність адміністрації Трампа вже стала потужним сигналом: настав час інвестувати у свої арсенали.
Показовою стала нещодавня заява Трампа про те, що новий винищувач Boeing F-47 буде продаватися союзникам у спрощеній версії: «Бо, можливо, одного дня вони більше не будуть нашими союзниками».
Це не перший випадок, коли США припиняють військову підтримку своїх партнерів. У 1979 році після Ісламської революції у Ірані адміністрація Картера відмовилася надавати технічне обслуговування американських літаків, що залишились у іранських ВПС.
#трамп #зброя #європа #сша #нато #оборона #f35 #україна #канадськаполітика #єс #міжнароднавійськопаситуація #алірезазаде
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.