Союзники переглядають залежність від зброї США через політику Трампа - Алі Реза Резазаде
Перший віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вказав, що на тлі змін у зовнішній політиці США за президентства Дональда Трампа, європейські країни почали переглядати свою залежність від американських систем озброєння.
Після десятиліть тісної співпраці багато країн усвідомлюють вразливість такої моделі і прагнуть розвивати власну оборонну промисловість.
Трамп останнім часом активно веде переговори щодо зближення з росією, погрожує союзникам по НАТО та призупиняє співпрацю з Україною. Це викликало хвилю занепокоєння серед партнерів США — від Канади до Європи. Країни почали переглядати витрати на оборону з метою зменшення закупівель американської техніки.
Зокрема, нещодавнє припинення обміну розвідданими з Україною, а також абсурдні заяви Трампа про можливу анексію Канади та Гренландії змусили багатьох переосмислити надійність США як партнера. Хоча версії про «кнопку вимкнення» для американських літаків і систем озброєння вважають перебільшенням, експерти зазначають: сучасні системи настільки залежні від американських комплектуючих, оновлень програмного забезпечення й передачі даних, що відключення доступу може зробити їх непридатними до використання.
Близько двох третин імпорту зброї в Європі — з США. Але тепер кілька європейських урядів уже проводять внутрішні перевірки, щоби оцінити, наскільки вразливою буде їхня оборона у разі, якщо Трамп вирішить припинити підтримку.
Канада й Португалія, наприклад, переглядають плани щодо закупівлі винищувачів F-35 від Lockheed Martin. Євросоюз, у свою чергу, обмежує доступ США до нових оборонних фінансових програм, поки намагається знайти сотні мільярдів євро для нарощування власного військового потенціалу. Канадські посадовці також підтвердили переговори з ЄС про розширення спільного виробництва зброї.
Навіть зважаючи на потужність американського оборонного сектору, європейські країни визнають: певний час доведеться ще закуповувати готову техніку зі США, поки триває нарощування власних спроможностей. Але непередбачуваність адміністрації Трампа вже стала потужним сигналом: настав час інвестувати у свої арсенали.
Показовою стала нещодавня заява Трампа про те, що новий винищувач Boeing F-47 буде продаватися союзникам у спрощеній версії: «Бо, можливо, одного дня вони більше не будуть нашими союзниками».
Це не перший випадок, коли США припиняють військову підтримку своїх партнерів. У 1979 році після Ісламської революції у Ірані адміністрація Картера відмовилася надавати технічне обслуговування американських літаків, що залишились у іранських ВПС.
#трамп #зброя #європа #сша #нато #оборона #f35 #україна #канадськаполітика #єс #міжнароднавійськопаситуація #алірезазаде
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.